У Каневі відкрили фотодокументальну виставку, присвячену жертвам масових політичних репресій

23 серпня 2017, 12:59

Нещодавно у музеї «Літературна Канівщина» відкрили фотодокументальну виставку «Слово, обірване у Биківні», присвячену пам’яті жертв масових політичних репресій 1937-1938 років. Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію Шевченківського національного заповідника.

Тож на інформаційних банерах канівського музею висвітлено долі письменників покоління «Розстріляного відродження», замордованих упродовж 1937-1938 років у катівнях НКВС в Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі: Володимира Дурдуківського, Михайла Йогансена, Вероніки Черняхівської-Ганжі, Михайла Семенка, Андрія Михайлюка, Володимира Ярошенка, Володимира Чигирина, Івана Маловічка., Анатолія Патяка, Миколи Булатовича, Кирила Коршака, Якова Савченка, Івана Кириленка, Івана Кулика, Люціани Піонтек, Миколи Борисова, Олександра Соколовського, Абрама Абчука.

Окрім цього у фотодокументальній виставці «Слово, обірване у Биківні» знайшли своє місце й матеріали із наукового архіву та фондової колекції Шевченківського національного заповідника, що стосуються репресованих мешканців Канівщини, зокрема, хранителів Шевченкової могили. Так, жертвами Великого терору стали: директор музею-заповідника «Могила Т. Г. Шевченка» Михайло Стретович, інженер з будівництва Костянтин Дукальський, бухгалтер Данило Стремецький, екскурсовод Сильвестр Дерево та ін.

Також на виставці представлені матеріали, що висвітлюють життєвий і творчий шлях уродженця Канева, талановитого письменника, художника, громадського діяча Григорія Варави (В. Стеблика), репресованого і розстріляного 18 листопада 1937 року у Черкасах, а на імпровізованій цегляній стіні зазначені імена репресованих мешканців Канева та району, інформацію про яких вміщено у виданні «Реабілітовані історією. Черкаська область».

Учасників заходу привітав генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар`ян Піняк. Охарактеризувавши трагічні події 1937-1938 років, він підкреслив, що українському суспільству необхідно більше знати про ці сторінки в історії нашої держави, запропонував вшанувати пам'ять жертв сталінського тоталітарного режиму хвилиною мовчання.

Перший заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника Ігор Ліховий розповів про жертв «Великого терору» – працівників музею-заповідника «Могила Т.Г. Шевченка», ознайомив присутніх із документами зі справи М. Стретовича.

Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський, охарактеризувавши злочинну сутність сталінської репресивної системи, зазначив, що виставка «Слово, обірване у Биківні» – важливий крок у поширенні правди про ті трагічні події.

Заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька зробила короткий огляд виставки, зауваживши, що на ній представлено увесь спектр культурно-мистецького життя України 30-х років ХХ століття та показано, як репресивна система позбавила Україну нових шляхів розвитку культури.

Фондову колекцію Шевченківського національного заповідника представила завідувач відділу «Канів від давнини до сучасності» Шевченківського національного заповідника Ольга Ісаєва.

Вгору