Юній мисткині з Черкас призначили стипендію Президента

27 серпня 2017, 15:48

Олі Бараннік із Черкас призначили стипендію Президента. Дівчина навчається в зразковій художній студії декоративно-прикладного мистецтва «Сходинки» Черкаського багатопрофільного молодіжного центру. Є переможницею виставок і конкурсів, починаючи від міського до міжнародного рівнів. У квітні представляла персональну виставку «Казкова весна нашого міста» в обласному художньому музеї та народного декоративно-прикладного мистецтва в Каневі, пише "Нова Доба".

− Весна мені подобається, бо навколо все квітне. Для виставки виготовила 16 графічних витинанок. У графіці лінія творить контур предмету або фігури. Спочатку я малюю картину за принципом «павутинки». Треба продумати так, щоб кожен елемент тримався за інший, як суцільне мереживо. Асиметрія в графічній витинанці не дотримується. Із однієї сторони може бути птах, з іншої квітка. Наприклад, ось витинанка «Розквіт». Тут в основі є «дерево життя». Воно починається з вазону, що символізує коріння, тобто наших пращурів. Стовбур і квіти – це наші батьки, їхні сестри, брати. А в маленьких квіточках або бутонах, то їхні діти. Моє дерево зображене під витинанку з птахами і квітами. Жовті частинки символізують колір сонця, оранжеві – колір вогню, зелений – весни і пробудження, червоне – колір кохання. Сама витинанка виготовлена з чорного кольору, що символізує нашу плодючу землю, − розповідає Оля.

У художній студії декоративно-прикладного мистецтва «Сходинки» навчається понад 60 дітей, віком від 4 до 17 років.

− Оля вже третя моя вихованка, яка отримала стипендію Президента. Два роки тому була Віра Тимошенко, а торік Вікторія Бурбан. Указ про призначення стипендії Олі як молодому майстру народної творчості вийшов у березні. Оля має багато дипломів та грамот за свої роботи. Дуже талановита. Розвивається у різних видах народного мистецтва. Але найбільше її душа лежить до витинанки. Має терпіння, вміє приймати поразки. Якщо на якомусь конкурсі не отримала відзнаку, каже: «Нічого страшного. Наступного разу я обов’язково зроблю все для того, щоб перемогти». І працює не покладаючи рук. Узимку в Галереї народного мистецтва вже проводила майстер-класи з витинанки, − розповідає керівник студії Галина Тимошенко.

− Дочка в студії займається з другого класу. Ми її в це приміщення водили на танці. Оля кілька років бачила, як у сусідній кімнаті діти ліплять із глини, малюють, щось вирізають, роблять ляльки-мотанки. Захотіла й собі спробувати. Перші дні я сиділа поряд і допомагала. Мені сподобалося, що Галина Володимирівна дозволяє батькам бути поруч і навіть сама запрошує. Якщо ліплять із глини, то дитині треба допомогти її розім’яти. Оля ліпила маленьких звіряток, потім їх розмальовувала. На Різдвяні свята робила різні композиції колядників. У неї є дуже гарне панно «Жив-був пес». На якомусь конкурсі було найкращим. Воно розміщене в приймальні голови ЧОДА з іншими дитячими роботами цієї студії. Але найбільше їй подобається витинанка і мотанки. Думаю, що здібності фантазувати Оля перейняла від усіх жінок нашого роду. Я вмію шити, прабабусі Олі дуже гарно вишивали, а по чоловіковій ліній бабуся сама розробляла малюнки для килимів. Коли Оля готувалася до виставок, то багато працювала, недосипала. Стипендію Президента витрачатиме лише на свої потреби. Вона в нас не транжира, вміє економити. Заощаджує з кишенькових грошей, складає ті, що їй дарують на день народження чи свята. Витрачає їх на матеріали для творчості або поїздки на виставки і змагання по фітнесу, − каже мати Олена Олександрівна і зізнається. − У неї зараз настає такий період, коли треба буде визначатися з майбутньою професією. Ми з чоловіком даємо їй повну свободу вибору. Вона ще має математичні здібності, перемагає на обласних олімпіадах. Любить інформатику і займається фітнесом. Має наполегливий характер. Хочеться, щоб Оля в майбутньому знайшла себе саме в тому, що їй приноситиме задоволення від роботи. Бо це дуже важливо для людини.

Любов Карнарук, фото Миколи Карнарука.

Вгору