Кадровий голод: аграрії намагаються зупинити трудову міграцію в галузі

27 січня 2020, 18:09

фото тематичне
джерело: ТСН

Незважаючи на те, що темпи трудової міграції дещо знизилися, проблема відтоку кадрів не стає менш болючою для всіх галузей, в тому числі аграрної. У минулому році обсяг грошових переказів українських трудових мігрантів з Європи дорівнював грошового обсягу, отриманого за експорт агропродукції в ЄС. 

Про те, як учасники ринку вирішують свої кадрові завдання і чому деякі українці, попрацювавши за кордоном, не поспішають туди повертатися, у спецвипуску Latifundist.com

Товарно-робочий експорт

Україна останнім часом ставить нові рекорди з експорту продукції. За офіційними даними, в січні-вересні 2019 року країна відправила за кордон сільгосптоварів на $ 15,8 млрд, що на 21,5% більше, ніж за аналогічний період 2018-го року. При цьому експорт до Європейського Союзу склав майже 34% від загального обсягу або $ 5,3 млрд.

Наша країна давно перестала бути тільки постачальником товарів за кордон. Щороку зростає і експорт робочої сили з України. За різними оцінками, 1,3-5 млн трудових мігрантів-українців працюють в інших країнах. У міністерстві соціальної політики кажуть, що кількість постійних трудових мігрантів з України становить 3,2 млн осіб, але через сезонний характер цього явища в процес залучено 5-7 млн ​​чоловік.

Міграційні настрої

Українці продовжують шукати більший заробіток і краще життя за кордоном зі зрозумілих для всіх причин: військовий конфлікт, політична нестабільність, погіршення добробуту сімей. Введення безвізового режиму з Євросоюзом також істотно вплинуло на відтік українців за кордон, в тому числі в пошуках роботи.

За даними дослідження GALLUP, 65% українців не задоволені рівнем життя в Україні. І насторожує той факт, що кількість співвітчизників, які хочуть емігрувати за кордон, зростає. Згідно зі згаданим дослідженням, якщо в 2014 році виїхати хотіли 14% опитаних, то в 2018 році – 31%.

Кадровий голод

Незважаючи на те, що заробітчани підтримують економіку країни своїми грошовими переказами, трудова міграція загострює демографічну ситуацію в країні, посилює кадровий голод і соціальну напруженість. До слова, сьогодні Україна входить в ТОП-3 країн за темпами скорочення населення (разом з Японією і Росією).

Як кажуть експерти, проблема трудової міграції в тому, що у країни дуже низькі здібності для заміщення трудових ресурсів. Звісно, слабка економіка, державні правила для іноземців, соціальна незахищеність не сприяють залученню в Україну стільки працівників, щоб компенсувати кількість трудових мігрантів.

Сьогодні в Україні не залишилося галузі, в якій гостро не стояло б кадрове питання. Чиновники кажуть, що відтік робочої сили загрожує економічній безпеці країни. Через складну ситуацію з кадрами компанії змушені змінювати свої виробничі плани і стратегії.

Польський табір

Найчастіше українці їдуть працювати в Польщу. Вибір обумовлений її географічною близькістю, порівняно високим рівнем зарплат, низьким мовним бар'єром. Зі свого боку поляки роблять все, щоб залучити працівників з України. Знавці розповідають, що в західних регіонах хедхантери вербують співробітників зі шкільної лави.

-          З 2013 року Польща веде активну імміграційну політику, націлену на те, щоб залучати якомога більше робочої сили з найближчих країн. Польща спростила процедуру працевлаштування, а також створила пенсійну систему для іноземців. Тепер всі приїжджі фахівці можуть отримувати пенсію в цій країні з гарантією виплат. Все робиться для того, щоб переконати людей залишитися в Польщі назавжди, перевезти свої родини і як наслідок – розвивати економіку країни. Поляки зацікавлені в тому, щоб гроші осідали в їх країні. В цьому криється черговий ризик для України,–зазначає керівник департаменту підбору агроспеціалістов в SmartSolutions Антон Срібний.

Профіль людей, які приїжджають до Польщі, швидко змінюється в порівнянні з першими роками міграції. На польському ринку праці все частіше можна зустріти людей з центральної і східної України з середніх і великих міст. Рішення про міграцію приймають також молоді люди без попереднього досвіду поїздки на роботу в Польщу. 

Кадрові проблеми в АПК

В Україні, зрозуміло, немає чіткої статистики про те, скільки працівників агросфери виїхало працювати за кордон. За даними Національного Банку Польщі, частка українських трудових мігрантів, зайнятих в АПК, за останні роки скоротилася, проте становить 17%.

Нині складно знайти компанію, в якій хтось з працівників не поїхав би працювати за кордоном.

У компанії «Кернел», потужності якої працюють і на Черкащині, теж говорять про реалії трудової міграції.

-          Україна кілька років тому стала учасником глобального ринку праці і відтік персоналу за кордон – реалії, в яких інші країни вже давно живуть. Для українського бізнесу – це виклик, і «Кернел» не є винятком. Безумовно, ми відстежуємо статистику по небажаній плинності через трудову міграцію за кордон. За нашими даними, «лідирують» західні регіони країни, по інших регіонах присутності компанії показники нижче, – підсумувала керівник департаменту персоналу компанії «Кернел»Наталія Кульчицька.

Найчастіше українці виїжджають на сезонні роботи зі збору врожаю. Найбільше переїздів припадає на травень-жовтень, тобто в той час, коли потрібні робочі і в Україні. Крім сезонних робітників, за даними агрокомпаній, також їдуть тваринники: ветеринари і зоотехніки. Таким фахівцям не тільки важко знайти гідні умови життя в сільській місцевості, а й можливість кар'єрного росту. Крім згаданих спеціальностей, також їдуть за кордон в пошуках кращого життя трактористи, механізатори, робітники елеваторів і тощо.

Дійсно, багато людей, особливо молоді, виїжджають керуючись тільки емоціями, які не зваживши всі «за» і «проти». Потім, зіткнувшись з реальними умовами роботи, жорсткими контрактами, повертаються. Розлука з рідними, багатогодинний робочий день, відсутність соцзахисту для багатьох стають нестерпним випробуванням.

Андрій Федорков, який працював охоронцем в компанії «Кернел», розповів, що в минулому році 3 місяці працював на польському заводі помічником коваля і 3 місяці на залізниці. Щоб заробити більше, молода людина після 8-годинної зміни часто працював понаднормово. В середньому за 300 робочих годин в місяць отримував $ 1 тис. Тоді як полякам, за таку ж роботу платили $ 2 тис. На залізниці робота була легше і зайнятість менше. Але компанія виплатила зарплату тільки в кінці трьох місяців роботи.

-          У мене сім'я, двоє дітей. Молодший - в школу пішов. Дуже важливо, щоб я як батько був поруч. Тому після 6 місяців роботи в Польщі повернувся. На щастя, компанія прийняла мене назад. Адже репутація у мене була нормальна, і звільнявся за згодою сторін, - розповів Андрій Федорков.

Мотивувати осілість

Як кажуть фахівці, повернути людей набагато складніше, ніж запобігти їх виїзд. Тому, звичайно, головним стимулом для утримання співробітників є зарплата.

-          Ми щасливі, що зупинили «кровотечу» у себе на підприємствах. Дуже простим методом. Прибігли менеджери, кажуть: у нас бракує електриків, механіків, ще когось. Тому що вони поїхали в Польщу. На що я їм просто сказав: конкуруйте з поляками. Ідіть і конкуруйте з тими, до кого поїхали наші люди. Ми почали активно повертати людей в 2017-му році, методом збільшення заробітної плати. Таким чином, у нас сьогодні немає проблеми з ключовими кадрами. Іншими словами, компанія, яка не може платити середню зарплату $ 500-600, приречена, –розповідав в інтерв'ю проекту BigMoney голова правління «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк.

Аграрні компанії проводять комплекс заходів для мотивації співробітників. Керівник регіональної служби управління персоналом Черкаського регіону МХП Олена Федоренко розповіла, що крім заробітної плати у працівників компанії є маса можливостей для додаткового заробітку, працює система матеріального і нематеріального заохочення: винагорода за виконання / перевиконання KPIs, запропоновані і впроваджені ідеї, преміювання за мотиваційної рекрутмент-програмі «Приведи друга». Працює програма, по якій співробітники, визнані кращими за підсумками півріччя, отримують 20% доплати до заробітної плати протягом наступного півріччя. Існує виплата за вислугу років, надаються путівки в санаторії.

-          Ми прагнемо вивчати і брати для себе на озброєння кращі HR-практики, спрямовані на утримання виробничого персоналу, пропонуємо людям те, що для них важливо і має цінність. Наприклад, компанія повністю оплачує доставку співробітників на роботу і з роботи. Тільки на Миронівській птахофабриці існує близько 40 маршрутів доставки. Крім розвезення забезпечуємо кожного співробітника м'ясною продукцією – 6,5 кг м'яса птиці в місяць безкоштовно. Вартість комплексного обіду для співробітників МПФ становить 1 гривню. Для людей це важливо, – розповідає Олена Федоренко.

В перспективі

Деякі фахівці говорять про те, що пік трудової міграції минув. Мовляв, все, хто хотів попрацювати за кордоном, вже спробували. Ті, хто не один раз виїжджав працювати за кордоном, розповідають, що в деяких країнах, наприклад в Чехії, останні два роки змінилося ставлення до українських трудових мігрантів в гіршу сторону. Крім того, в цій країні зараз не піднімають зарплати.

Проте, нехай і з меншою силою, але відтік працівників триває, і інші експерти передрікають в найближчі роки загострення дефіциту кваліфікованих кадрів. Зрозуміло, окремі компанії самотужки не зможуть зупинити цей процес. Необхідна державна політика, спрямована на вирішення проблем села, збільшення доходів жителів сільської місцевості.

Поки, судячи з усього, проблеми трудової міграції вирішують все ж самі компанії, розвиваючи програми мотивації тощо. Тобто, як і багато питань загальнодержавного масштабу, у нас прийнято вирішувати за принципом: порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих.

За матеріалами Алли Силивончик для Latifundist.com

Коментарі

Назар сказав:

Роботяг може й не вистачає в аграрному секторі!
А всілякі агрономи, технологи, специ по закупкам міндобрив, техніки, запчастин – мають і тут непогану зарплату!
Просто ії небагато.
Тому треба й роботягам нормально платити!

Вгору