Світ заочі: куди зникають черкащани та чому знайдених не завжди повертають додому

09 листопада 2019, 08:01

У жовтні минулого року в Катеринополі безвісти зникла 73-річна Любов Коваленко. Як повідомили рідні, жінка страждала на втрату пам’яті. А вже за 2 місяці її знайшли повішеною у Києві. Що стало причиною самогубства досі ніхто не знає. Подейкують, що її до цього могли довести через будинок, який вона переписала на знайомого. Чоловік натомість мав за нею доглядати.

Чи не щотижня на Черкащині зникають люди. Чимало — з психічними захворюваннями або страждаючі на алкоголізм. Нерідко шукають і дітей. У порівнянні з 2010-м роком статистика зниклих збільшилася в рази.

Поліція пояснює це змінами у законодавстві. Раніше активні пошуки починалися за 10 днів після написання заяви. За цей час чималий відсоток людей повертали додому, тому їх і не вносили до офіційних цифр. Зараз пошуки починаються негайно.

«Причин, із яких пропадають люди є безліч. Хтось посварився з батьками, хтось шукає кращого життя, хтось втрачає пам'ять. Кохання теж може стати такою причиною: дівчина познайомилася з хлопцем і кудись поїхала, не попередивши про це батьків. Коли надходить повідомлення до поліції, працівники, в першу чергу, спілкуються з родиною і дізнаються, які останні були проблеми. А можливо, розшукуваний міг і загинути. Є люди, що вважаються зниклими безвісти і не факт, що вони живі. Тому одразу ж після звернення поліція порушує кримінальну справу за 115-ою статтею — вбивство», - пояснює речник ГУНП в Черкаській області Дмитро Грищенко.

Періодично повідомляється про розшук підлітків і студентів. Як правило, вони знаходяться цілими й неушкодженими. На початку вересня зникла 18-річна тальнівчанка Марина Ротаєнко. Навчається у Києві. Пішла зі свого гуртожитку й не повернулась. Напередодні розмовляла з батьками та була в гарному настрої. Шукали студентку аж до 14 жовтня. Де була, досі не відомо. Це була вже третя її втеча. Перша сталася ще у 2016-ому році. Тоді теж батьки не пояснювали, що трапилося з донькою.

Часто тікають із неблагополучних сімей або після сварки з батьками. Тих, хто свідомо пішов з дому не завжди вдається повернути назад.

«Це досить поширене явище, коли молоді люди щезають з дому. Ідуть в загул. І не важливо, наскільки добрі стосунки у них із рідними. У 97 відсотках випадків вони знаходяться. Але не завжди хочуть повертатися. А ми не маємо права їх змусити, якщо це повнолітні. Не можемо навіть рідним повідомити місце перебування знайденого, інакше порушимо конституційні права людини. Повідомляємо тоді, що син чи донька знайдені та живі-здорові. Буває, що потрапляють в погану компанію, де можуть “підсадити” на наркотики», - розповідає працівник поліції Олег Міщенко.

Тікають діти й боячись батьківського гніву. У березні 2016-го року мешканці Катеринополя два дні безуспішно шукали 9-річного хлопчика. Згодом школяр сам повернувся додому. За його словами, він ховався на горищі батьківського будинку. Боявся покарання, бо не впильнував домашню птицю.

Поліція радить уважно ставитися до родичів, які страждають на психічні чи психологічні розлади. У грудні 2016-го року з дому пішов 63-річний Петро Дубовий із Сухої Калигірки Катеринопільського району. Незадовго до цього чоловік скаржився, що впав і вдарився головою. За три місяці його тіло знайшли у річці місцеві рибалки.

Йдуть із дому навіть ті, в кого в житті все благополучно. На перший погляд. Нещастям закінчилося зникнення 68-річного Костянтина Корольова із Звенигородки. 25 липня він поїхав на електроскутері до перукаря. Після цього його тиждень шукали. Увесь цей час пенсіонер вже був мертвим. Його виявили повішеним у лісосмузі за кілька кілометрів від міста. Що штовхнуло його на цей крок, родичі не знають. Померлий не пив та не мав ні з ким конфліктів.

Правоохоронці радять не зволікати і як тільки з'явилися підозри, що рідна людина пропала одразу звертатися із заявою до найближчого райвідділу. Цього ж дня розпочнуться пошуки.

За даними поліції, у 2018 році безвісті зникало 1212 осіб.1198 людей вдалося розшукати. У половині випадків втікачами є діти. Нерідко самі батьки винні у цьому, каже психолог Юлія Баланюк.

- Є діти, які розпещені і тікають з дому, щоб показати характер і домогтися свого. Буває, тікають діти, які ростуть в атмосфері гіперопіки. Тоді всі дуже дивуються: ми його так любимо, а він втік. Іноді дитина тікає з жаги пригод, в пошуку нових відчутті або й щоб просто попсувати батькам нерви і за щось помститися. Але основні причини інші: недовіра до батьків, непорозуміння в родині, страх покарання. Великий відсоток втікачів  — діти з неблагополучних сімей, але це може статися і в звичайній благополучній сім'ї», - запевняє психолог.

Є кілька ознак, які вказують на втечу дитини, каже Юлія.

- Є певні ознаки, при яких потрібно негайно почати пошуки: напередодні стався гострий конфлікт з дитиною, дитина кудись просилася, але її не пустили, дитина отримала погану оцінку, а її вдома за це сильно лають, разом з дитиною з будинку зникли гроші або ж пропали деякі речі, які вказують на те, що дитина пішла надовго і всерйоз. Аби такого не сталося, говоріть з нею завжди, цікавтесь її життям. Не лайте, коли у неї щось не виходить, а допоможіть вирішити її проблему», - пояснює Юлія Баланюк.

Зазвичай рідні зниклих зажди думали, що з ними такого не трапиться. Коли ж все закінчується добре і людина знаходиться, проблему втечі не вирішують, а лише погіршують становище. На втікача очікує осуд та моральний тиск. Психологи радять не робити цього. Варто наперед вибачитися за свою реакцію і вже потім говорити про свої думки з приводу скоєного. Лише взаєморозуміння зможе допомогти уникнути втеч та безсонних ночей рідних.

Джерело: Вісті Черкащини

Коментарі

Вгору