У підвалах води – по 60 сантиметрів. Ще весна не настала, а придніпровські села вже затоплює

22 лютого 2019, 20:00

Ще не настав березень, а у селах, що розкинулися на березі Кременчуцького водосховища, – уже потоп. 

Про це повідомляє видання "Прочерк".

– Позаливало підвали. У тих, хто має хати в низині, закатки в підвалах уже плавають. У мене вже набралося води сантиметрів із 60. І це тільки лютий. А ще в лісах повно снігу. Коли він розтане – буде ще гірше, – розповідає Анатолій Шипоша, житель села Свидівок Черкаського району. – Відносно добре тим, хто поробив бетонні підвали, а в кого із червоної цегли – то зовсім погано: вона від вологи руйнується і кришиться.

Свидівок – один із тих населених пунктів, які найбільше страждають від весняної повені: торік людям позаливало не лише погреби, а й городи. Це село, як і сусіднє Будище, розташоване в болотистій місцевості. Після того, як було створене Кременчуцьке водосховище, рівень плеса Дніпра часто буває вищим, ніж рівень деяких місцин населених пунктів, і їх від затоплення захищають спеціальні дамби. Щоб люди могли нормально тут жити й вести господарство, меліоратори свого часу проклали через села спеціальні канали, які виходять до Дніпра. Крім того, до цієї меліоративної системи приєднали і річку Ірдинь, тож коли вона навесні переповнюється, її вода також тече через систему каналів. Усі ці води збираються у спеціальні басейни неподалік від Дніпра. Тут потужні насоси перекачують воду, що накопичується, у водосховище.

Проте канали не чистили 36 років. За цей час вони замулилися, заросли водяною рослинністю й зараз не стільки відводять воду в Дніпро, скільки служать притулком для жаб, комарів та іншої болотної фауни.

Як зазначив депутат Свидівоцької сільської ради Сергій Калюжний, найбільша проблема в тому, що канали, які проходять через село, належать Державному агентству водних ресурсів України, але воно не має коштів утримувати їх у належному стані.

– Ми пропонували, щоб канали передали на баланс сільської ради, і ми б їх потроху чистили, – розповідає депутат. – Але вони цього зробити не можуть, оскільки канали є частиною великої меліоративної системи.

У фахівців немає єдиної думки щодо стану каналів.

Так, заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів, який тримає на балансі канали і ,власне, має займатися їх розчисткою, Жанна Куліш вважає, що їхній стан відносно задовільний, і провину за воду в підвалах перекладає на самих селян.

– Насправді ситуація така: люди без погодження з нами спорудили свої будинки на болотних ґрунтах. Свого часу їх попереджали, що будувати можна тільки на високих місцях, при цьому підвалів у цій місцині взагалі не може бути, – каже Жанна Вікторівна. – Але в селі зробили по-своєму... Зрозумійте, ми ж не можемо понизити рівень ґрунтових вод нижче їхніх підвалів! Є спеціальні нормативні документи, які показують, який повинен бути рівень. І ми його підтримуємо. Якщо цей рівень понизити, почнуть висихати довколишні річки, наприклад Вільшанка. Що скажуть жителі інших населених пунктів?

Утім придніпровські села цього і не вимагають. Тут розуміють, що рівень ґрунтових вод у них був і буде високий, тож у період танення снігу якийсь час вода у підвалах стоятиме.

– Приміром, у Лозівку канал повністю прочищений, – розповідає Будищенський сільський голова Григорій Приходько. – Цей канал стоїть пустий – вода стікає в Дніпро. Але в людей у погребах – вода. Це талі води. Цьогоріч сніг розтанув упродовж кількох днів, а земля – це не сито. Зверху ґрунт мокрий близько метра вглибину. Він насичений водою. Треба перетерпіти два-три тижні – і напруга спаде.

За словами Григорія Миколайовича, це не означає, що розчищати канали не потрібно. Адже коли стече вода з села, сюди через Ірдинку потечуть води із зарослих лісом довколишніх пагорбів, де досі лежить сніг. І ситуація загостриться знов.

Про це попереджає і обласний гідрометцентр. За його прогнозами, «цьогоріч ситуація із таненням снігів краща за торішню. Максимальні рівні і витрати води водопілля передбачаються близькими до норми та нижчими за неї. Але в разі інтенсивного розвитку весняних процесів є висока ймовірність підтоплення територій і об’єктів місцевим склоновим стоком під час сніготанення, в тому числі й в результаті накопичення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу».

Тому важливо, щоб вода могла безперешкодно пройти через канали до насосів на узбережжі Дніпра.

– Зараз у каналах буквально стоїть ліс із очерету, – каже Олександр Бовсуновський, начальник іншої водногосподарської структури – Черкаського регіонального управління водних ресурсів, яке відповідає за роботу насосів, але не відповідає за стан каналів. – Їх більше тридцяти років не чистили, що ж ви хочете. Тому вода застоюється й до насосів потрапляє дуже помалу. Зараз, коли рівень води у водосховищі низький, вода з каналів стікає туди самопливом. Ми лише трохи підкачуємо. Коли ж рівень більший, наші агрегати справно працюють. Рівень води у резервуарі перед виходом у Дніпро ми завжди підтримуємо на передбаченій нормативними документами нормі. І коштів, і ресурсів у нас для цього вистачає.

У придніпровських селах не сидять, склавши руки, а намагаються розв’язати проблеми своїх населених пунктів.

У Будищенській сільський раді, яка об’єднує Будище і Лозівок, шукають підтримки у розташованому в селі підприємстві «Перемога Нова». Воно допомогло очистити басейн для збору води поблизу насосів і частково – дренажний канал. Цього року робота продовжиться. Втім, якщо це вдасться зробити, прочищено буде лише близько третини сільської мережі каналів.

 

Тим часом, у Свидівоцькій сільраді за власні екологічні кошти змогли розробити проект розчистки тих каналів, де ситуація найтяжча. Йдеться про близько 20 км. Почистити всі 42 км каналів, які проходять через село, наразі неможливо. Витратили на проект 240 тисяч гривень. Наразі проект проходить експертизу.

– Днями ми із представниками районної державної адміністрації поїдемо в Міністерство екології та природних ресурсів України із проханням допомогти виділенням коштів на розчистку каналів, – розповідає Свидівоцький сільський голова Світлана Вовк.

Необхідно близько 17 мільйонів гривень. У селі сподіваються, що це питання вдасться розв’язати.

– Усе ще сподіваємося, попри те, що наші звернення в різні інстанції поки що марні, – розповідає жителька Свидівка Світлана Мірошник. – На жаль, на сьогодні все залишається, як було. Ми розуміємо, що в державі багато проблем, але ж ми – теж громадяни!

Коментарі

Вгору