Канівську ГАЕС хочуть “втулити” на могилах радянських воїнів?

04 серпня 2016, 22:57

04148927

Канівська ГАЕС, яку збираються збудувати на схилах Дніпра поблизу села Бучак Пшеничницької сільської ради Канівського району, знищить не лише унікальні козацькі, культурні та природні cкарби, а й могили радянських воїнів, що загинули тут під час Другої світової війни. Таке відкриття зробила громадська організація “Закінчимо війну”, пише Дзвін.

“Перші сутички з нацистськими військами відбулись під Бучаком ще у серпні-вересні 1941 року. На жаль, відомостей про ці події мало, тому вони потребують додаткового  вивчення. Найбільш інтенсивні бої проходили тут при форсуванні Дніпра підрозділами РСЧА восени 1943 року. Ще 27 вересня у лісі, на південній околиці села Бучак нацистськими військами було оточено та знищено загін десантників 5-ї повітряно-десантної бригади. Точні місця бою та поховання героїв невідомі й досі. Офіційною датою визволення села від загарбників є 15 жовтня 1943 року. Проте, сучасні дані дозволяють впевнено стверджувати, що визволено було лише незначну частину південної околиці села. Можливо, саме через зосередження тут  ворожих військ для ліквідації десантників, усі спроби радянських військ визволити село протягом наступних місяців закінчувались поразкою. Бучак став міцним вузлом оборони вермахту, продовжуючи розділяти Букринський та Студенецький плацдарми. Позиції 206 стрілецької дивізії знаходились якраз у зоні будівництва ГАЕС”, – повідомив голова правління черкаського обласного осередку ВГО “Закінчимо війну” Олександр Назаров.

За його словами, за кілька місяців інтенсивних боїв радянські війська понесли тут численні втрати. Їх кількість невідома й досі. Достеменно невідома навіть кількість загиблих, які знаходяться у братській могилі на Козацькому Шпилі, де, до речі, поховано і відомого українського письменника Володимира Затуливітра, а минулими вихідними там пройшли на його згадку літературні читання.

“Встановлено особи лише 494-х загиблих. Інформації про решту за дивним збігом обставин не немає у загальному доступі й досі, – наголошує Назаров. – Про те, що чимало загиблих залишилось непохованими по балках на місцях боїв, описав свого часу очевидець тих подій, письменник-фронтовик Віктор Астаф’єв. Випадкові знахідки підтверджують цю інформацію. Місцеві жителі розповідають, що свого часу, при будівництві ГАЕС в районі гори Лисуха було знищено і вивезено у невідомому напрямку кілька таких масових поховань. Ще одне поховання, в районі гори Віха було сплюндровано мародерами у 2009 році. Розкидані останки загиблих бійців були зібрані пошуковцями ВГО “Закінчимо війну” та урочисто поховано у Каневі 2010 року”.

Громадських активістів обурює, що радянський підхід до проблеми певною мірою зберігається й досі.

“Для запобігання подальшого знищення поховань наших земляків під ножами бульдозерів нинішніх будівельників ГАЕС, необхідно перед початком будівництва провести по усій території повномасштабні пошукові роботи. У їх ході потрібно виявити й перепоховати належним чином останки загиблих, а по можливості й відібрати зразки для аналізу ДНК, щоб їх ідентифікувати. З метою ж збільшення туристичної привабливості регіону добре збережені тут у лісах залишки німецької та радянської ліній оборони можна частково музеєфікувати, а частково відновити для театралізованих дійств (військово-історичних реконструкцій форсування Дніпра, тощо)” – пропонує голова правління ЧОО ВГО “Закінчимо війну”.

Нагадаємо, українська громадськість останні роки активно бунтує проти будівництва Канівської ГАЕС, оскільки вона знищить унікальні історичні, археологічні та природні пам’ятки навколо села Бучак Канівського району та підніме радіоактивний мул із дна Дніпра. Екологічні організації України вже готують заяви до уряду з вимогою відкликати нову програму розвитку гідроенергетики, прийняту нещодавно урядом і яка передбачає будівництво Канівської ГАЕС, оскільки та не пройшла належного громадського обговорення, а у рамках попередньої на кількох громадських слуханнях у Каневі жителі не схвалили будівництво ГАЕС.

Також, представники громадської організації «Спеціальна комісія по нагляду за виконанням законодавства України стосовно боротьби з організованою злочинністю та корупцією» звернулись до очільника НАБУ Артема Ситника з проханням перевірити наявність корупційної складової у фінансуванні, кошторисі та реалізації проекту будівництва Канівської ГАЕС.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись

Коментарі

Вгору