22-річний уманський АТОвець, який пережив поранення і полон, мріє про сім’ю

26 вересня 2016, 18:25

1

Два метри зростом, широчезні плечі і правильна статура. Побратими прозвали його «Малиш» тому, що в зводі він був наймолодшим. Уманчанин Максим Вакулик у свої 22 пройшов Луганський аеропорт, пережив поранення і полон, та попри все військову форму знімати не збирається, пише Вечірня Умань.

«Війна вчить цінувати життя, цінувати рідних. Коли в один момент всі твої 22 роки проносяться перед очима, ти починаєш дивитись на світ по іншому», - розповідає Максим.

2

Він пішов служити у танкових військах у 2013 році та за кілька місяців до завершення строкової служби розпочались воєнні дії на Сході і на той час 20-річного Максима забрали в АТО.

- Про те, що мене мобілізували, майже ніхто не знав. Мати взагалі думала, що я весь час просто служу, а правду дізналась лише тоді, коли потрапив в полон», - згадує АТОвець.

3

На війні Максим з моменту перших пострілів. Хлопець воював під Макаровим, Дмитрівкою, Щастям - та змінив його Луганський аеропорт. Під час чергової атаки, боєць отримав поранення і потрапив в полон.

«У лапи сепаратистів я попав разом з побратимами. Частину звільнили за 17 днів, обмінявши на 9 чеченців, а другу половину - аж через 2 місяці», - розповідає Максим.

На його військовій формі 4 медалі: захисник вітчизни, ветеран війни, учасник АТО та за поранення в бою. Але під час інтерв’ю хлопець розповідав про них неохоче, стверджуючи, що вони побратимів з того світу не повернуть.

4

 

«Хлопці, з якими я служив, стали для мене другою родиною, з ними я пройшов полон, правда з 10-ти тільки 8 в живих залишилось», - згадує Максим.

Повернувшись з АТО, хлопець і далі спілкується з бойовими товаришами, з одним навіть на море їздив, другого чекає в гості в Умань.

В найближчих планах Максима створити сім’ю. І першим він хоче хлопчика, щоб як батько, виріс справжнім бійцем.

Поділитись

Коментарі

Вгору