Повернувся з-за кордону перед війною і пішов на фронт: історія артилериста з Уманщини

17 квітня 2026, 08:31

Три роки за кермом фури в Європі, а згодом - повернення в Україну за лічені тижні до повномасштабного вторгнення і фронт. Владислав із Уманщини вдруге став до зброї, нині служить навідником САУ та на власному досвіді бачить, як сучасна війна змінюється під впливом дронів і нових технологій.

Цивільне минуле Владислава з Уманщини могло б стати основою для тревел-блогу: три роки він працював далекобійником на європейську фірму, об’їздивши Італію, Іспанію, Францію та Бельгію.

В Україну повернувся за два тижні до повномасштабного вторгнення. Він міг би виїхати назад, але обрав обов’язок. За плечима вже був солідний бойовий досвід: 2014-й рік - 93-тя бригада «Холодний Яр». Тоді вони тримали сектор навколо Донецького аеропорту - Піски та Опитне.

Сьогодні чоловік служить навідником САУ в самохідному артилерійському дивізіоні Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Владислав каже, що війна, яку він знав у 2014-му, померла. На зміну класичним дуелям артилерії прийшли технологічні хованки: “Дрони змінили все. Вони вистежують нас, намагаються знищити. Дрон не атакує з неба стрімко. Він повільно летить крізь ліс, орієнтуючись по коліях від коліс, вишукуючи ціль. РЕБ проти нього безсилий, бо сигнал іде по фізичному дроту”.

Dark armored transport on tracks in a leaf-strewn forest at dusk, with a person in camouflage standing on the side railing.

Був випадок, коли такий дрон із бойовим зарядом заплутався в маскувальній сітці їхньої гармати. Бійцям довелося вручну перерубувати волосінь, ризикуючи злетіти в повітря щомиті. Влад із легким сумом в голосі говорить, що цей технологічний дарвінізм потроху витісняє стару артилерію.

“Але то все таке. Переживем, як то кажуть. На кожний лом знайдеться свій прийом. От що дійсно важко - це роками в лісі сидіти. Вже рік сидимо на цій позиції. Я розумію, що в лісі це не на самому передку - гріх жалітися. Але 11 місяців серед дерев - це прям дуже на психіку давить. У відпустку іду як той дикун з джунглів”, - Влад переводить свої скарги на гумор.

З планами на “після війни” чоловік ще не визначився. Каже, що все залежить від того, як вона закінчиться.

“Якщо у нас знову буде такий “ні мир, ні війна” як було після 2014-го, то я жодних ілюзій не маю. Передишка буде недовгою. Чесно, я вже достатньо віддав війні - рік строкової, рік в АТО і вже чотири роки тут. Нам потрібен надійний мир, з гарантіями і з гарантами. Тільки тоді можна щось планувати”.

За повідомленням Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись

Коментарі

Реклама
Реклама
Вгору