Черкащанка мріє стати відомим майстром зі створення ведмедиків «Тедді»

10 вересня 2016, 17:32

 

23fd8c332956880841fa1e906b10baa8185e43a8 (1)

Кожен із нас інколи замислюється над тим, як розбавити сірі будні. Дехто цілком присвячує себе сімейному життю, вихованню дітей, дехто знаходить себе в спорті, співу, танцях, навчанні, роботі, малюванні, читанні книг, створенні різних проектів, заходів тощо. А є люди, які займаються вдома рукоділлям. І їм це заняття приносить неабияке задоволення. Так вони розслабляються після напружених робочих днів, негараздів у житті і намагаються реалізувати і віднайти себе. Є люди, які на ранньому етапі життя змогли знайти свою справу. Такою є 23-річна черкащанка Альона Озерова, яка створює оосбливі іграшки. У своєму доробку вона має більше 200 виробів ручної роботи. Це - колекція флісових іграшок, білих ведмежат. У планах дівчини - мати серію іграшок-ельфів. Дивує те, що за освітою молода майстриня - вчитель української мови та літерати, а знайшла себе у рукоділлі, пише "УНН-Центр".

— Альоно, розкажи трохи про себе, своє життя, вподобання, інтереси.

— Я черкащанка. Закінчила школу № 6. Навчання у Черкаському національного університеті імені Богдана Хмельницького закінчила у минулому році. За фахом — я вчитель української мови та літератури. Втім, нині ніде не працюю, оскільки зрозуміла, що вчителювання — це не моє. Займаюся шиттям іграшок, бо мені це до душі.

— У якому віці розпочала свою творчу діяльність?

— Рукоділлям любила займатися з дитинства. Як була малою, то в’язала різні речі, плела бісером, малювала тощо. А потім, коли почала дорослішати, такі інтереси забулися і відійшли на другий план. Можливо, стався певний життєвий поворот, моменти долі, але на другому курсі навчання в університеті в січні місяці я вирішила зробити собі прикрасу на кухню. Просто виготовити гірлянду з перчиків і повісити на стіну. Для цього я не мала вдома матеріалів, втім знайшла свою стару, зеленого кольору сукню. Я її порізала, зробила декор і мені сподобалася моя перша робота. Потім якось натрапила на картину Вальдорфської ляльки (м’яка іграшка з натуральних матеріалів зроблена власноруч — ред.). І подумала: от це моє, я маю зробити власними руками таку річ. І в мене вийшло зробити таку ляльку, хоча не досконало. Її я назвала Світланою на честь своєї мами. Ляльку бережу як найцінніший скарб. Потім я це хобі не закинула і захотіла зробити ще декілька іграшок. Цього разу я створила двох котиків із тканини. До слова, потрібні мені тканини я замовляю в Інтернеті. Саме котики стали першими моїми виробами, які знайшли свого покупця. Я тоді була дуже здивована, бо отримала перший заробіток зі своєї творчості. Пізніше я дізналася, що у нас в Черкасах проходять різні виставки. Я спробувала на тих заходах показати людям свої доробки. Але, чесно кажучи, участь у певній виставці коштує певних витрат. І в принципі вони не окупаються. Я вирішила, що ці виставки поки що не для мене і я перестала брати в них участь.

— Розкажете про техніку створення своїх виробів?

— Спочатку я закуповую матеріали. Наприклад, хутро. Далі на хутро я кладу викрійку, яку сама намалювала. Вирізаю її, тоді зшиваю всі ці елементи вручну. Не використовую швейні машинки, оскільки через них дуже важко зробит виріб акуратним. На завершення набиваю ляльки холлофайбером. Деякі іграшки у мене важкі, бо додаю гранулят. Приміром, ведмежата “Тедді” повинні бути саме такими. Потім роблю конструкцію, аби ніжки, ручки крутилися. Найголовніший етап — декорування. Тут я включаю свою фантазію та ідеї.

— Де ти береш ідеї для створення своїх виробів?

— Я можу знайти ідею, переглядаючи мультфільм. Або щось інше. Я дуже надихаюся від перегляду робіт зарубіжних ілюстраторів. Приміром, обожнюю малюнки художниці та письменниці Беатріс Поттер. Також дуже люблю роботи Таші Тудор. Вона прекрасна казкарка та ілюстраторка. Є ще багато прізвищ, якими я захоплююся. Проте ці — основні. Хотіла б зазначити, що є багато майстрів іграшок і в кожного з них є свої вироби. Але я ніколи не намагалася їх скопіювати, зробити щось подібне у своєму доробку. Я шукаю свою унікальність, неповторність, автентичність.

— Що ти вкладаєш в свої вироби?

— Я вкладаю в іграшки свій внутрішній світ, почуття, емоції. Якщо мені сумно, то й виріб виходить сумний. Якщо мені весело, то в мене іграшка теж посміхається.

— А для кого конкретно ти шиєш свої іграшки?

— Мабуть, у мене немає конкретного ідеалу чи особи, для якої я займаюся такою справою.Мої вироби — доступні для кожного. Важливо те, що я роблю іграшки, які подобаються мені. Адже знаю, сподобалось мені, значить знайдуться інші у світі люди, котрі розділять мої вподобання.

— Крім героїв мультфільмів, береш до прикладу літературних героїв?

— Поки що ні. Але є в планах започаткувати серію героїв казки Крістіана Андерсена “Дюймовочка”. У мене з цим твором своя історія: у дитинстві мені дуже подобалось читати цей твір. Думаю, всі пам’ятають, що головна героїня твору вийшла заміж за ельфа. Мама мені завжди її перечитувала. Оркім цього, ми з нею виходили на двір ввечері й чекали, коли нам покажуться ці квіткові ельфи. Звісно, казкові герої чомусь не виходили до нас, але ми бачили їжачків. І тепер у мене в голові народжується серія іграшок-ельфів, які схожі на їжачків. Скоро я їх зроблю.

Кожна зроблена тобою іграшка, має своє ім’я. Як ти їх підбираєш і чому називаєш іграшки?

- Бо так легше спілкуватися з покупцем. Наприклад, він каже, я побачив у вас ведмедика і його звали “Вірджинія”. Я відразу розумію, про кого йде мова. Прикметно, що у мене є серії певних видів іграшок-тварин. Приміром, нещодавно вийшла серія “Білих ведмедиків”. Вони різняться тільки вухами і лапками. І якщо людина захотіла придбати певну іграшку, складнувато без імен з’ясувати, яка їй стала до душі. Часто імена у мене виникають просто, в голові. А буває так, що заходжу в Інтернет і дивлюся певні англійські імена. Я відслідковую, що вони означають. Якщо приємне, позитивне, миле мають значення, то я відразу даю своїм іграшкам ці імена.

- Скільки часу в тебе йде на виготовлення однієї іграшки?

- Залежно від складності виробу. Може піти один день, може - три дні, може- два тижні. Іноді роблю виріб, і не розумію, який він має бути. Тоді довго підбираю аксесуари, тканину та інші складові. Завжди влучним є похід до магазину "Handmade”, де можу побачити певну річ і промовити: ось цього мені не вистачало для моєї композиції.

- Часто приділяєш увагу своєму таланту?

- Бувають, звісно, прогалини у рукоділлі. Буває немає настрою, буває не вистачає натхнення. Але я сама вибрала такий шлях, тому намагаюся йти ним до кінця.

- В майбутньому збираєшся продовжити творчу справу?

- Я хочу, щоб це захоплення стало моєю постійною справою, щоб це стало моїм постійним заробітком. Планую продавати іграшки на зарубіжних сайтах. Окрім того, моєю мрією є потрапити на виставку михасиків “Тедді” у Німеччині. Хочу стати відомим майстром саме цих ведмедиків.

- Що побажаєш іншим талановитим людям?

- Потрібно зрозуміти та відчути свій шлях і йти до кінця. Звичайно, буває багато різних негараздів, перешкод. Бувають такі дні, що хочеться все покинути. Але ти повинен продовжувати, рухатися, бути сильною людиною. І завжди досягати своєї цілі. Якомога більше здобувайте перемог у житті, особливо над собою.

Поділитись

Коментарі

Вгору