Черкаські лісівники роблять виклик глобальному потеплінню

14 вересня 2019, 09:30

Черкаські лісівники роблять виклик глобальному потеплінню

Працівники лісогосподарських підприємств Черкаської
області опановують нові методи вирощування та поновлення лісу в умовах зміни
клімату, які найбільш відчутними стали саме цього літа.

На їхньому озброєні вирощування сіянців основних
лісоутворюючих культур — дуба звичайного та сосни з закритою кореневою
системою, сучасні теплиці з туманним зрошенням, крапельний полив посадкового
матеріалу на відкритих майданчиках-розсадниках, запровадження змішаних
насаджень замість звичних монокультур та модернізоване власноруч знаряддя, яке
дозволяє економити трудові ресурси та виконувати посадкові роботи у кілька
разів швидше.

Усі ці впровадження було наочно продемонстровано журналістам під час престуру до підприємств Смілянського лісгоспу в рамках Тижня лісу та напередодні професійного свята працівників лісової галузі.

Ліс врятує меч

Перша локація, яку
довелось побачити, — ділянки молодих посадок дуба звичайного у межах
Будянського лісництва. Тут, де колись реально зашумить зелена дубрава, ростуть
дубки висаджені у різні роки. Деяким рослинам лише дев’ять місяців, але вони
вже мають доволі міцний вигляд. Поряд такі самі „грядки “, які висаджували ще
2014 року за допомогою мотобуру. Їх створювали під час лісової акції,
присвяченої 200-річному ювілею Тараса Шевченка. Через чотири роки цей невеличкий
дубовий ліс вже піднявся, незважаючи на примхи погоди. І все завдяки продуманій
сучасній агротехніці та ретельному догляду.

Грунт на ділянці під висадку нового лісу спочатку обробляють до пухкості, потім — від шкідників та грибків, а вже потім приступають до заліснення. Рятує процес обробітку землі в умовах відсутності дощів механізація процесів. Таким чином ще й кошти економляться. До речі, нині ситуація така, що робочі руки у лісі у великому дефіциті. Тому на зміну людським рукам йдуть так би мовити механізовані.

Покладаються і на
власних кулібіних. Досвідчений лісничий Будянського
лісництва — Віктор Харченко
сконструював інструмент на противагу відомому
мечу Колесова, який допомагає швидко та без втрат, з майже стовідсотковою
приживленістю, не одному поколінню черкаських лісівників висаджувати сосни. А
ось інструмент нашого доморощеного винахідника вже встигли назвати мечем Харченка
.

— Ось, дивіться. Меч
легко заходить навіть у сухий у грунт, — демонструє роботу свого диво-знаряддя
Віктор Дмитрович.  — Під його вагою в
ньому робиться отвір. Куди і висаджується сіянець практично без зайвих
ушкоджень. При посадці у вузеньку лунку додається спеціальне добриво
довготривалої дії, а спеціальний вологоутримувач та поживні речовини вже
містяться у касетах для вирощування сіянців. Це все разом дасть можливість
рослинам отримувати необхідну для розвитку енергію щонайменше протягом двох
років.

У руках Харченка - міцний
на вигляд симпатичний дубочок, який він щойно дістав із касети. В ній — ще з
десяток подібних, вирощених методом закритої кореневої системи. Лісівник хвацько
висаджує його, демонструючи простоту методу.

— Пробували
працювати і лопатами, і мотобурами. Але тепер будемо опановувати саме цей
інструмент. Думаю, що навіть підготуємо методичні рекомендації для всіх, хто матиме
бажання скористатись мечем Захарченка, — не без гордості коментує директор ДП «Смілянське
лісове господарство» Юрій Сегеда. — Цей інструмент за відгуками лісівників
дійсно дає можливість швидко висаджувати сіянці. Адже працювати ним у кілька
разів легше, ніж мотобуром.

За словами Юрія Юрійовича, цю методику лісівники Смілянського лісогосподарського підприємства почали «обкатувати» лише цього року. А задля того, аби по-новому підійти до створення лісових насаджень минулого року воно витратило більше мільйона гривень на новації, які є реальною вимогою часу. Адже ліси вже майже не поновлюються у природній спосіб. Наприклад, жолудь, потрапивши у грунт, повинен у перший же ж рік прорости та закріпитись на 15-20 сантиметрів. Засуха, на жаль, не сприяє цьому. Тому вся надія сьогодні на штучне заліснення. І звісно на майстерність тих, хто є відповідальним за цей насправді життєдайний процес.

Черкаські лісівники роблять виклик глобальному потеплінню
??

Все починається з насіння

Більше тони жолудя
та стратегічний запас на декілька наступних років зберігається в Млієвському
лісництві у спеціальних ємностях, які нагадують великі бідони. Жолуді тут «сплять»
при температурі від нуля до плюс 3 градусів. Температура у насіннєсховищі
підтримується автоматично. У таких умовах насіння дубу звичайного може
зберігатись три роки поспіль. Цей стратегічний запас дозволяє уникнути дефіциту
насіннєвого матеріалу у неврожайні роки. Раніше лісівники використовували
дідівські методи, коли жолуді закопувались у великі бурти. Але у такий спосіб
жолуді мали обов’язково висадити та проростити вже наступної весни.

Подібних сучасних
камер для тривалого зберігання насіння у розпорядженні Черкаського управління
лісового господарства дві — у Смілянському та Черкаському лісгоспах, (де
зберігається насіння сосни). Цих ресурсів вистачає, аби покрити потреби усіх
лісогосподарських підприємств Черкащини.

До речі, на випадок
відключення світла камери можуть бути підключеними до резервних генераторів.
Тому лісівники спокійні за якість майбутнього посадкового матеріалу.

— Все починається з насіння. Ліс у першу чергу, — говорить директор Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко. — Сьогодні перед лісівниками стоїть завдання зібрати якісний посівний матеріал. Для цього у нас на підприємстві задіяна ціла служба майстрів лісу. Елітне насіння, правильно збережене, дає можливість вирощувати відповідно посадковий матеріал необхідної якості та високої приживленості. Вирощуємо саджанці з закритою кореневою системою. Заготовляється спеціальний субстрат, маємо сучасні теплиці з крапельним туманним зрощуванням. Це все дає в майбутньому повноцінний та якісний ліс. При посадці застосовується волого накопичувач, ми використовуємо хімічний обробіток грунту від грибкових захворювань та шкідників. А ось в цій сучасній теплиці ми вже виростили 42 тисячі сіянців дуба.

??

Загалом розсадники
в межах повноважень Черкаського управління лісового та мисливського
господарства створені на площі 14 га. Там вирощується понад 10 мільйонів
сіянців. Цієї кількості цілком вистачає на необхідне відтворення лісів в межах
області. Щорічно ж поновлюється 1300 га лісу.

На відкритих
майданчиках лісівники Смілянського лісгоспу почали використовувати крапельний
полив. Задля цього періодично наповнюється живильною водою цистерна на 12 кубів,
від якої по всьому периметру прокладено мережу крапельного зрошування. Інакше у
спеку не можна вберегти від вигорання та загибелі тендітні сіянці. Тут
підростають та чекають на висадку 400 тисяч сіянців сосни і 30 тисяч дуба
червонолистого з відкритою кореневою системою.

Експериментувати з породами — ще одна вимога часу

Мінливість погодних
умов змушує лісівників ретельно добирати породи.

— Цього року в обов’язковому порядку ми почали відходити від монокультур, —
свідчить Олександр Дзюбенко. — Адже більш біологічно стійкими є саме змішані
насадження. Це дає змогу провести експеримент щодо визначення впливу клімату на
лісові насадження. Для цього у нас засаджують невеличкі площі. Через десяток
років й побачимо, які саме культури дадуть найкращий результат. Іншого виходу
не маємо. Вже зараз у
розсадниках вирощують гледичію, сосну палласа (кримську), сосну жорстку,
модрину європейську. За спостереженнями останніх років, досить добре
почуваються у наших теперішніх посухостійких кліматичних умовах горіх чорний та
дуб червоний. Вводяться плодові деревні породи, які забезпечуватимуть стійкість
насаджень до шкідників і хвороб: черешня, абрикоса, алича та інші. Акація наче й часто
порівнюється з бур’яном, але це цінний медонос. Вона затримує піски та
запобігає водній ерозії. Природа змушує шукати нові підходи у вирощувані лісу.
Але він у нас буде! І це найголовніше !

Тетяна Балякіна

Коментарі

Вгору