Як черкащанам захиститися від грошових підробок

13 червня 2015, 09:15

86aa16e8b07ae255a1755122077cf246_L

Фальшивомонетництво в Україні переживає новий підйом. Лише в Черкаській області торік працівники міліції порушили 108 проваджень за фактами виготовлення, зберігання або збуту підроблених грошових знаків. З початку цього року — 40, повідомили «Вечірнім Черкасам» у секторі зв’язків із громадськістю УМВС в Черкаській області. Зважаючи ж на причини поширення цих злочинів, найближчим часом їх кількість навряд чи зменшуватиметься.

Цинізм і нахабність сучасних фальшивомонетників вражає. Найчастіше їхніми жертвами стають діти або літні, часто самотні люди, переважно жінки, віком старше 60 років. Через фізіологічні особливості у людини в цьому віці, як правило, з’являються вади зору, тож їй просто складно розпізнати підробку. Тим більше, хоч трохи, якісну.

Найчастіше підроблюють іноземну валюту

Лідерські позиції за кількістю підробок нині впевнено зберігаються за американською та європейською валютами, номіналом 100 доларів (зразка 1997 року) та 100 євро, відповідно. Причина очевидна: іноземна валюта набагато рідше буває у нас в руках, а вигода від її виготовлення змушує фальшивомонетників вкладати значні кошти в удосконалення технологій. Серед української валюти найчастіше підроблюють купюри номіналом 200 гривень.

Левова частка підроблених грошових знаків виготовляються кримінальними аматорами на звичайних кольорових принтерах і ксероксах. Звісно, з такими фальшивками в банк і супермаркет не підеш — одразу викриють — тому зловмисники намагаються спустити їх, як правило, на стихійних базарчиках, в точках продажу самогону, особам на підпитку тощо.

Слід зазначити, в плані реалізації фальшивомонетники досить винахідливі. Одні, наприклад, виготовивши партію підробок, сідали в потяг і по дорозі через усю країну отоварювалися в кіосках, причому, переважно в тих, де працювали кавказці. Як з’ясувалося, розрахунок був на те, що більшість з них перебувають на території України нелегально, а тому звертатися до правоохоронців не стануть.

Інші під виглядом соціальних працівників носили самотнім пенсіонерам матеріальну допомогу. Несподіваній вдачі літні люди зазвичай так раділи, що особливо й не цікавилися, з якого дива їм дісталася матеріальна допомога. Відтак, вони сумлінно відраховували решту справжніми грошима.

Чотири типи фальшивок

У науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при УМВС в Черкаській області, куди на дослідження потрапляє значна кількість виявлених в області фальшивок, зібрано унікальну колекцію підробок національної та іноземних валют. Тут є всі типи: від намальованих вручну до віддрукованих у типографський спосіб.

Намальовані вручну. Це — витвір кримінального мистецтва. Практично не зустрічаються в обігу, адже на виготовлення однієї купюри треба чимало часу і зусиль, а розпізнати її досить легко, варто лише придивитися.

Віддруковані на кольоровому принтері або ксероксі. Якість таких підробок зазвичай найнижча, хоч і зустрічаються вони найчастіше. Серед них виділяють виготовлені на крапельно-струменевому та лазерному принтерах. У першому випадку, якщо край банкноти зволожити, фарба зазвичай попливе. Крім того, таким фальшакам притаманні матовість фарби, а також мікрокраплі, сукупність яких утворює зображення на купюрі. Підробку, виготовлену на лазерному принтері видає своєрідний глянець на фарбі, що утворюється в результаті її запікання. Крім того, часто така фарба лущиться й сиплеться.

Зміна номіналу на справжніх купюрах або «гібриди». Це справжні банкноти, на яких зловмисники змінюють номінали і навіть портрети діячів, зображених на них. Для цього на тонкому папері окремо роздруковуються елементи, що змінюються, і наклеюються на справжню купюру. Зустрічаються такі примірники рідко, а розпізнати їх не складно: за розміром та основним кольором банкноти — щодо гривень та за типами зображень — щодо валюти .

Віддрукована офсетним друком з імітацією певних елементів захисту.Якщо перші три види — зазвичай, доробок аматорів дуже сумнівної якості, то останній — результат роботи професійних, добре організованих фальшивомонетників. Це найбільш якісний вид підробок. Звісно, «вирахувати» їх можна та все ж іноді вони проходять навіть через банківські каси. Найчастіше, останнім способом підроблюються долари і євро. На таких купюрах уже імітуються різні елементи захисту такі, як водяні знаки, проникна захисна стрічка, голограма, рельєф тощо.

Від фальшивки не застрахований ніхто

За словами ветерана експертної служби, головного фахівця відділу організаційно-методичного забезпечення НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області Леоніда Сидоренка, технічна оснащеність, досвід і кваліфікація експертів центру дозволяють не лише розпізнати фальшивку, але й визначити природи її походження, а в окремих випадках точно визначити дату, час і навіть серійний номер принтера, на якому вона була надрукована. Щоправда, більшості громадян такі можливості недоступні, тому, аби не стати жертвами фальшивомонетників, слід пам’ятати декілька простих правил.

Купуючи валюту або отримуючи виручку в гривнях, ніколи не варто поспішати. Особливу увагу слід приділити новеньким або навпаки сильно потертим банкнотам. Дієвим способом може виявитися перевірка банкнот в ультрафіолеті. Папір справжніх грошей залишиться безбарвним, тоді як папір підроблених — світитиметься яскраво білим кольором.

До речі, папір — ахіллесова п’ята фальшивоментників. Якщо не йдеться про зміну номіналу, то зазвичай підробку можна виявити на звук, адже справжні банкноти чи то долари і євро, чи то гривні хрустять, тоді як підроблені лише зрадницьки шурхотять.

Крім того, за словами фахівців, якщо є сумніви щодо справжності грошей слід звернути увагу на захисні елементи, підробити які фальшивомонетникам вдається найрідше або не вдається взагалі.

Фарба, що змінює колір. Для цього варто подивитися на номінал купюри під різними кутами – відтінок фарби помітно зміниться.

Водяний знак. Його не можна побачити при звичайному освітленні, лише проти світла. Іноді, імітуючи водяний знак, зловмисники друкують його ледь помітною сірою фарбою, що видно при звичайному освітленні.

Рельєф. Банкнотно-монетні двори досягаються рельєфності на різних елементах таких як зображення і написи високим та глибоким друком. Причому, рельєфність перевіряти слід на свій площі купюри, а не лише, скажімо, на комірці Франкліна, якщо йдеться про стодоларову купюру.

Втім, кажуть експерти, наявність на купюрі всіх, наведених вище, елементів захисту не гарантує, що купюра справжня, адже фальшивомонетники постійно удосконалюються, а їхня продукція стає дедалі якіснішою.

До теми:

Фальшивомонетники були є і будуть

Варто сказати, історія фальшивомонетництва налічує не одну тисячу років. Так, приміром, на території сучасної України ще дві тисячі років тому разом з оригінальними вже ходили підроблені монети давньоримської імперії — динарії та ауреуси. Причому, чеканилися вони регулярно: їх знахідка і нині не є рідкістю. У нумізматиці такі монети класифікуються, як «варварське наслідування» і мають певний інтерес для колекціонерів.

Справжнього ж розквіту фальшивомонетництво набуло лише з появою бонів. В Україні його пік припав на 1995-1996 роки – останній рік-півтора життя тимчасової української валюти купоно-карбованця. У той час кожна тисячна купюра, номіналом 100000 карбованців (1 гривня за обмінним курсом, станом на вересень 1996р.) була підробленою. Причиною такої масовості була низька захищеність купоно-карбованців, точніше — її відсутність (на них навіть не друкувалися, звичні для усіх банкнот порядкові серія та номер), а також поява перших кольорових ксероксів та принтерів.

Поділитись

Коментарі

Вгору