Міжнародний день онкохворої дитини відзначають в Україні 15 лютого. Запровадили цей день 2001 року в Люксембурзі, а всесвітнім він став 2003 року. Головна мета цієї події – привернути увагу суспільства до проблеми онкохворих дітей та поширити інформацію про те, як їм можна допомогти.
П'ятирічний Леонід лікується в Черкаському онкодиспансері близько 8 місяців. Мама Яна Шаповал розповідає, що спочатку в сина почала боліти нога. Вони одразу звернулися до фахівців, аби з'ясувати причину.
- Під час реабілітації помітила в сина на тілі синці. Звернули увагу і на результати аналізів. Після того, як нас виписали з неврологічного відділення, записалися на прийом до педіатра і зробили розгорнутий аналіз крові. Нам сказали, що в Льоні анемія. Протягом місяця вживали препарати, які виписали, а коли зробили повторний аналіз крові, нас направили до онкодиспансеру, бо показники вказували на лейкоз. А там нам поставили діагноз за 15 хвилин. Так за 2 дні до п'ятиріччя сина ми потрапили в лікарню. Замість святкування Льоні поставили крапельницю. Але ми пізніше все ж таки влаштували невелике свято, – зауважила мама Яна та додала, що протягом лікування вони майже весь термін перебували в онкодиспансері.
Останні три місяці Леонід провів у боксі. Але зараз показники покращилися, тому їх ненадовго відпускають додому.
- Нам дуже подобаються умови і ставлення медичного персоналу в онкодиспансері. Ми тут як одна сім'я. Усі допомагають та підтримують. Також добре, що для діток є спеціальні гральні кімнати. У закладі продумані умови для комфортного проживання, – додала Шаповал.
- Люблю гратися на приставці й машинками, адже вони гарні. Товаришую в лікарні із Сашею і Софійкою. Разом проводимо час. Найбільше хочу, щоб в мене не боліли ніжки. Хоча зараз почуваюсь добре. Мрію стати машиністом потягу, – ділиться маленький пацієнт.
Стан дитини зараз покращився, але йому необхідна трансплантація кісткового мозку. Сім'я стоїть у листі очікування й планує поїхати на лікування в Київ, у НДСЛ «Охматдит», адже в онкодиспансері лише розпочинається етап облаштування спеціальних боксів у дитячому відділенні.
- У нашому відділенні достатньо лікарів, заклад устаткований апаратурою та медикаментами, виконують майже всі види лікування. Фахівці онкодиспансеру зробили три аутологічні трансплантації. Плануємо проводити алогенні, але поки що немає спеціальних боксів. Проте невдовзі їх має розпочати будувати благодійний фонд «Таблеточки», – сказала завідувачка обласного центру дитячої онкології та гематології Черкаського обласного онкологічного диспансер Оксана Глухарева.
- Ми приїхали в лікарню перемагати, тому обов'язково вилікуємося і повернемося до звичайного життя, – додала Шаповал.
За словами Оксани Глухаревої, щороку у світі близько 175 тисяч дітей отримують діагноз рак. І в середньому 90 тисяч з них помирає. Фахівці провідних європейських країн уже довели, що в дітей, яким вперше встановили онкологічний діагноз є 75-80 % шансів на одужання. Проте все залежить від стану самопочуття та стадії, з якою пацієнт потрапляє до фахівця.
- Хочу закликати батьків, педіатрів бути уважними до дітей. Адже вилікуватися від онко більше шансів у пацієнтів, які звернулися на ранніх стадіях. Коли дитина потрапляє до нас із 4 стадією, то вірогідність одужання зменшується до 20%, – зауважила Глухарева.
Найперше, на що повинні звернути увагу батьки та лікарі, це: погіршення самопочуття, «в'ялість», сонливість, бліда шкіра, асиметрія (одна ручка більша за іншу) або раптом з'являються синці. Якщо пішла кров із носу, або з'явилася нудота, блювота, головний біль – потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря й пройти обстеження, здати аналізи.
- Прохання до лікарів – направляйте до нас, якщо бачите зміни в аналізах, є одна із вищеперерахованих скарг чи збільшилися лімфатичні судини. Навіть якщо із 20 дітей, які ви до нас направите, 19 будуть здоровими, а в одного виявимо онко на ранній стадії, то ми зможемо врятувати дитині життя, – наголосила фахівчиня та додала, що на сьогодні рак – це не вирок, а хвороба, яку можна вилікувати.
Олександра в онкодиспансері лежить у палаті із батьком. Нещодавно їй виповнилося 6 років, проте відсвяткувати їй не вдалося. Дівчинка проходила курс хіміотерапії та дотримувалася спеціальної дієти. Про це розповів батько Олександр Поштарук.
- Я мрію про одне, щоб усі дітки одужали, зокрема, і моя донька, – зауважив Поштарук.
За словами психологині онкодиспансеру Надії Азаматової, психологічна допомога потрібна як дітям, так і батькам. Усе відбувається індивідуально. І реакція на діагноз залежить від характеру, ставлення до хвороби, певних установок.
- Здебільшого, маленькі пацієнти копіюють поведінку батьків, зокрема і реакцію на хворобу. З підлітками ситуація інша: залежить від складу характеру, наскільки позитивно чи негативно мислить, що знає про хворобу. Звісно, підтримка батьків теж впливає на ситуацію. Важливо не приховувати інформацію про хворобу ні від старших, ні від молодших, – зауважила Азаматова.
За інформацією Черкаського обласного онкодиспансеру
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
