Діти з прифронтового Бахмута оздоровилися на Уманщині

20 липня 2016, 18:14
b19f5098223ef966c0525d3aabc64930_XL

Фото з сайту kray.ck.ua.

Історичну назву місту Артемівськ — Бахмут — повернули кілька місяців тому. Зазнав Бахмут і обстрілів, і окупації сепаратистами — на щастя, нетривалої. Сьогодні це місто на Донбасі — прифронтова смуга. В одній із військових частин, які дислокуються в тих місцях, майже рік служить голова сільської ради з Юрківки Уманського району Петро Парфенюк, пише "Черкаський край".

Ще взимку при нагоді Петро Савович зайшов до української школи №4 у Бахмуті, познайомився з директором, поспілкувався. Якщо у наших школярів теми — футбол, канікули, мобілки, велосипеди, то тамтешня дітвора знає все про підвали, сховища. На звук безпомилково визначають, які снаряди звідки летять і куди можуть влучити.

— Петро Савович запропонував повезти наших дітей під час літніх канікул на Черкащину, — розповідає директор бахмутської школи №4 Наталія Дроздова. — Налагодив нам зв’язок з Уманською районною радою, з відділом освіти. Домовились, що приймуть групу наших дітей на три тижні.

Добирались до Умані двома поїздами й двома автобусами і ще не знали, де жити доведеться. «А нас тут зустріли, наче рідних», кажуть тепер.

Школа у Городецькому після останнього дзвоника ніколи не затихає у безлюдді довгих канікул. Навпаки, початок літа тут — особливо весела дзвінка пора, коли дітвори повен двір, баталії на спортивних майданчиках, музика вечорами. Адже у Городецькому кілька років як працює районний літній табір «Лідер». Тут простора їдальня і кухня, є душові, під спальні обладнали класи. Тут і прийняли групу з 19 школярів 5-8 класів з директором і двома вчителями.

У «Лідері», крім гостей із Донбасу, саме відпочивала зміна школяриків із сіл Уманського району. Як розповіла начальник табору Наталія Булеховець, педагоги, трохи повагавшись, сформували спільні загони. У Бахмуті стверджують, що примовку про пуд солі, який треба спільно з’їсти, щоб пізнати людину, придумали в їхніх соляних копальнях. Дітям у таборі вистачило сувенірної торбинки-«пудика» (такі привезли на подарунки) — за день-два нових друзів уже було водою не розлити.

Величезний тінистий двір-сад видався юним гостям з донецьких степів куточком раю. За півгодини роти у всіх посиніли від солодкої шовковиці. Знайшли малину і рясні кущі смородини, ділянки лікарських рослин, побачили, як росте справжня японська сакура.

— Школа в нас українська, а Донбас, що гріха таїти, розмовляє жахливим суржиком. А тут наші діти так гарно, чисто заговорили, просто душа радіє, — говорить Наталія Дроздова (крім директорських обов’язків, Наталія Юріївна викладає українську мову).

Протягом табірної зміни гості з Донбасу мандрували по шевченківських місцях, піднімались на Богданову гору в Чигирині, зачаровано роздивлялись «Софіївку». Танцювали на фольклорному святі у Легедзиному, робили глечики у гончарній майстерні села Громи, на кінному заводі у Жашкові їздили верхи. Коли стомлені поверталися з поїздки у зоопарк «Золотий фазан» у Ставищі, очільник уманського відділу освіти Борис Бондар запропонував завернути ще й у Буки — побачити загадковий гранітний каньйон на Гірському Тікичі.

— Вони забули, що спека, що обід пропустили, — усміхається Наталія Дроздова, — стрибали по валунах, водою бризкалися. Адже вперше бачили таку красу, такі дива природи. І почали мене тихенько просити: а залишімось-но ще на одну зміну…

Табір у Городецькому з першого дня взяли під свою опіку спонсори — директор тепличного комбінату Микола Гордій, голова агрофірми «Базис» Володимир Осадчий, голова ТОВ «Берестівець» Василь Чекаленко і ТОВ «Острівець» Борис Пахолюк та інші. Щодня було на столах свіже молоко, овочі, мед, м’ясо.

Василь Чекаленко запросив директорку з Бахмута побувати у Берестівці. Враженнями про Берестівець з березовими алеями, фонтаном, островом на озері, квітником-картою Наталія Дроздова поділилась в інтернет-газеті Бахмута: «Думала, що такі села тільки в кіно чи в казці бувають».

ТОВ «Берестівець» передав чималу суму на ремонт школи в Бахмуті й домовились на перше вересня переслати «Новою поштою» для шкільної їдальні тонну продуктів власного виробництва — крупів, борошна, цукру, олії.

Ольга ОХРИМОВИЧ

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору