Ми маємо брати землю у чагарниках, бо кращі ділянки забрали, – родини бійців у Суботові

28 квітня 2015, 10:44

земля

— Краще б дітям, які вою­ють, дали по квартирі. Не мордували б із землею. У сільраді сказали, що є земля. Погодили 2 гектари. А в Чигирині відповіли, що вже віддали її комусь. Моя дитина на Донбасі з осені, був у найгарячіших точках, — каже 49-річна Ольга Гапша із села Суботів Чигиринського району на Черкащині. Син 24-річний Михайло воює в зоні АТО, інформує Gazeta.ua.

Поле у 29 га, де мали виділити ділянки атовцям, розташоване у низині за селом. 22 га з них районне Держземагентство віддало у приватну власність без погодження із сільрадою. Підробку документів розслідує районна міліція.

Із Суботова на Донбасі воюють дев'ятеро бійців. Вільних ділянок навколо села не лишилося.

— На початку жовтня 2014‑го до нас прийшов представник земельного агентства з Чигирина. Приніс акти погодження меж, — розповідає землевпорядник 56-річний Володимир Одинець. — Просив підписати, не пояснив, що за акти і де ті ділянки. Але ми сказали, що земельні питання вирішуємо на сесії сільської ради. Через кілька місяців ми відкрили кадастрову карту. А там 11 ділянок по 2 гектари на стадії реєстрації приватної власності. І ніякої інформації у сільраді, кому Держземагентство передало землю. Кадастровий номер не можна присвоїти без погодження сільської ради. Тому є підозра про підробку документів або перевищення повноважень.

Інші поля навколо села орендують великі агропідприємства.

— Земля в оренді на 10 чи 49 років. Підприємці не хочуть віддавати, бо треба вносити зміни у технічну документацію, укладати нові договори, а це дорого, — говорить Володимир Одинець. — Тому треба чекати, коли закінчиться договір оренди. Є ще пасовища й сінокоси. Але у бійця таку землю ніхто не візьме в оренду, і він не оброблятиме її.

— Прийдуть солдати, які воювали. Що їм казати? Вам нема землі, бо її зайняли невідомі люди? Кому віддали, не кажуть — мовляв, інформація конфіденційна. Балакають, що оформили на родину працівниці земельного агентства, — розповідає секретар сільради Василь Гапша, 51 рік.

— Ми дізналися випадково, що землі вже нема. Виходить, чужі люди забрали. Вибрали кращу ділянку, де оброблена. А ми маємо брати у чагарниках, — каже Лариса Горова. Син Денис в АТО був із перших днів, у серпні торік потрапив у полон, у лютому звільнили.

У чигиринському Держзем­агентстві не розповідають, кому віддали поле під Суботовом.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору