Медіаексперти висунули ймовірні версії щодо побиття черкаського активіста

17 травня 2019, 18:19

Медіаексперти висунули ймовірні версії щодо побиття черкаського активіста

Тему свободи слова в Черкасах обговорили за участі місцевих журналістів і медіаекспертів. Також розглянули конкретні випадки щодо порушення прав журналістів у регіоні, пише "ВиЧЕрпно".

У ході зустрічі керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук наголосила, що випадок із черкаським журналістом Вадимом Комаровим є найбільш тяжким з початку року:

- Дуже багатьох журналістів обмежують у правах і свободі слова. Часто фіксуємо випадки, коли журналістів штовхають, забороняють проходити на події, обмежують їх пересування та залякують через соціальні мережі. Випадок з черкаським журналістом Вадимом Комаровим є найтяжчим з початку року по Україні.

Зазначимо, що після побиття, яке сталося 4 травня у центрі Черкас, Вадим Комаров впав у кому.

На час прибуття патрульних на місце події, потерпілого було вже госпіталізовано до Третьої міської лікарні. Зараз справою займаються слідчі Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

У свою чергу медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров висунув декілька ймовірних версій щодо побиття Вадима Комарова:

1. Побиття черкаського журналіста може свідчити про замовний характер злочину, оскільки камери, які були встановлені магазином, що знаходився навпроти, були вимкнуті на час скоєння злочину.

2. Злочин міг бути зроблений показово, оскільки замовник знає, що уникне безкарності.

3. Злочин є певним залякуванням і попередженням для місцевих журналістів.

Медіаексперти висунули ймовірні версії щодо побиття черкаського активіста

- Злочин проти журналіста — це злочин проти всього суспільства та держави. Це є залякуванням всієї журналістської спільноти і реагування на такі порушення мають бути значно ретельнішим і професійним. Було зафіксовано, що у Черкаської області є певна недовіра до правоохоронних органів. Ми поки що не знаємо, чи це об’єктивні або суб’єктивні фактори, але найближчим часом це буде встановлено, — додав Алі Сафаров.

У 2018-ому році на території України було зафіксовано 235 випадків нападів на журналістів. За цей рік до суду вже було доведено шість справ.

У ході зустрічі медіаексперти нагадали про основні права журналістів:

1. За загальним правилом будь-які громадяни мають право відкритої фото-, теле- чи відеофіксації, зокрема під час масових заходів. Додатково журналісти та інші працівники ЗМІ (оператори, фотографи тощо) мають право на здійснення письмових, аудіо- та відеозаписів із застосуванням необхідних технічних засобів (зокрема із застосуванням стаціонарної апаратури, дронів тощо), збирати інформацію у місцях масових безладів (ст. 25 Закону України «Про інформацію»). Така інформація не може належати до інформації з обмеженим доступом, як і відомості про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб тощо (ч. 4 ст. 21 Закону України «Про інформацію»). Зйомка на вулиці у будь-якому разі не є порушенням громадського порядку і не потребує припинення, тим більше застосування сили чи спецзасобів.

2. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

3. Додаткова ідентифікація журналістів. Окрім посвідчення, журналіст може бути позначений наступним чином: жилет (шолом) яскравого кольору з написом Преса, ТВ (PRESS, TV тощо), бейджі, відповідні наліпки, пов’язки на руку тощо. Журналісти можуть тримати в руках спеціальне обладнання для зйомки (штативи, камери, мікрофони, об’єктиви тощо).

4. Права та обов’язки журналіста поширюються на зарубіжних журналістів, які працюють в Україні.

Читайте такожСправу щодо нападу на черкаського активіста перекваліфікували на «замах на умисне вбивство».

Вгору