Чому “цвіте” Дніпро?

04 серпня 2016, 13:24

Понад місяць черкащани спостерігають, як вода у Дніпрі стає зеленішою. Критичним стан водоймища був минулої п’ятниці біля Леськівської канави. Тоді спеціалісти засипали у воду негашене вапно, аби збільшити кількість кисню. Однак такі дії – лише локальне й тимчасове вирішення справи. Якими є причини зацвітання Дніпра та чим це загрожує довкіллю, дізнавалися журналісти «Громадського ТБ:Черкаси».

Сергій Поліщук, в.о. начальника державної екологічної інспекції у Черкаській області:

«Контроль за станом біоресурсів покладається на «Черкасирибохорону». Тому ми отримали від них перший дзвінок, одразу відреагували, а потім уже через певний час підключилися громадські активісти. На сьогоднішній день ми маємо позитивну тенденцію, позитивні зрушення».

За даними держекоінспекції, у п’ятницю, 29 липня, рівень розчинного кисню у воді складав 0,24 мг/дм3 при нормі 4. Нині ж показник вдалося вирівняти до 6,9 мг/дм3 розчинного кисню у воді. Після цього органи щоденно моніторили ситуацію та взяли проби води за 13-ма показниками. Кажуть, що жодних перевищень шкідливих речовин зараз немає.

Очільник держекоінспекції вважає, що причиною такого явища є недостатня робота очисних споруд як у Києві, Київській області, так і в нашому регіоні:

– Ці очисні споруди будвали ще за радянських часів, вони не розраховані на очищення від тих речовин, які зараз використовують в побутовій хімії, – говорить Сергій Поліщук. – До цього питання треба комплексно підійти, на рівні держави. Я знаю, що є певні програми, але там є питання з фінансуванням.

Звідки з’являються синьо-зелені водорості, чим вони небезпечні та які наслідки «цвітіння» Дніпра, ми поцікавилися в екологів.

Олександр Спрягайло, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології ЧНУ:

«За однією класифікацією – це синьо-зелені водорості, за іншою – це ціанобактерії. Це одні з найдавніших організмів на планеті, їх оцінюють: від 3 до 3,5 мільярдів років. Ці організми можуть жити у прісній та солоній воді, у ґрунті на навіть на снігу. Вони дуже часто можуть виробляти токсичні речовини, які доволі шкідливі. Наприклад, там є нейротоксини, які впливають на нервову систему, є гепатотоксини, які впливають на печінку і взагалі на травний тракт (у випадку проковтування такої води), або ж токсини контактної дії, які можуть викликати різні запалення, подразнення слизової оболонки очей, вух тощо.

Причини «цвітіння»

Еколог говорить, що однією з причин появи цих водоростей є глобальне потепління. Середньорічна температура постійно зростає, літо стає все спекотнішим і тривалішим, а це все створює сприятливі умови для життя синьо-зеленим водоростям.

Наступним чинником є стояча вода:

– Ми загородили Дніпро каскадом гідроелектростанцій, і в Дніпрі течія має взагалі місцями швидкість 0 км/год, тобто стоїть. Колись підраховували, що раніше вода за 6 днів доходила до Чорного моря, а зараз на це йде кілька місяців, – каже Олександр Васильович.

Ще один фактор – це наявність поживних речовин для бактерій. Люди використовують пральні порошки, синтетичні миючі засоби тощо, які містять фосфор і фосфорні сполуки – це біогенний елемент, який є «їжею» для синьо-зелених водоростей.

Також на цвітіння води у Дніпрі впливають змиви з полів:

– Це змиви того, що люди самі туди вносять – мінеральних чи органічних добрив. До того ж, ґрунти в Україні й самі по собі досить багаті на органіку, – говорить Олександр Спрягайло. – Рельєф біля Дніпра непростий – дуже часто він горбистий, це призводить до того водної ерозії, вимиваються поживні речовини. Все це йде на користь ціанобактеріям.

Наслідки

Окрім неприємного запаху, скупчення зелені у воді, зелена вода має й більш небезпечні наслідки:

– Зафіксовано не один десяток випадків смертей домашніх тварин, наприклад, собак, саме від того, що вони наковталися цієї зеленої води, в якій було достатньо токсинів, – розповідає еколог.

Активний розвиток ціанобактерій призводить до того, що вони швидко розмножуються і швидко гинуть. Після цього вони осідають на дно, починають розкладатися, відбувається процес гниття, який активно забирає кисень:

– Вміст кисню у воді зменшується, тому організми, яким треба багато кисню, взагалі зникають з екосистеми, натомість з’являються зовсім інші, які можуть тут витримати такі складні умови. – пояснює Олександр Спрягайло. – Такі процеси врешті-решт призводять до деградуючих змін у Дніпрі. Тобто я сказав би, що Дніпро просто гине.

Врішення проблеми

Очільник держекоінспекції Сергій Поліщук говорить, що локально вирішити цю проблему неможливо, оскільки такі загрозливі тенденції є вздовж всього Дніпра:

– До нас вода приходить із Чернігівської та Київської областей, а перед тим вона ще тече у Білорусі, – каже Сергій Анатолійович. – Має бути загальнодержавна програма, цю проблему можна вирішити лише комплексно.

Погоджується із такою думкою й науковець:

– Температура на планеті й в Україні і далі буде зростати, і місцеві адміністрації на це не можуть впливати. Те, що можна зробити, – це по-перше, регулювати активніший стік води у ГЕС, а також активізувати рух водного транспорту. Це може сприяти більшому збуренню води, але, звичайно, це серйозно не покращить ситуацію. В Україні існує програма з оздоровлення Дніпра, але, наскільки я пам’ятаю, якихось змін щодо гідрологічного режиму річки не йдеться.

Вгору