На Черкащині нарешті порозумілися з ромами

30 квітня 2014, 20:38

Чутки про те, що в селі Гельмязів — найбільшому на лівобережжі Черкаської області — провели щось схоже на місцевий референдум, хутко дійшли до райцентру Золотоноші, інформує "Черкаський край".

“Ні референдуму ніякого не було, ні ромів ніхто з села не виганяв, бо цього по закону не можна робити — розпалювати міжнаціональні, міжетнічні протиріччя”, — категорично спростував їх сільський голова Олександр Олексійович Данько, який два строки на посаді сільського голови. Натомість повідомив третю, вже свою особисту новину — що від 22 квітня, від Великодня він вже не сільський голова, бо склав повноваження, написавши заяву до сесії сільської ради.

Події, про які йдеться, розгорталися в селі на Великдень і після нього. Як при всяких, коли диму без вогню не буває. Коса на камінь наскочила на вулиці Мічуріна — маленькій і коротенькій, котрою йшла сім’я ромів — чоловік із дружиною й двома дітьми. А вулицею їхав легковий автомобіль з українцями, за кермом була жінка. Вона просигналила, а пішоходи не поступилися дорогою, чи не своєчасно поступилися. От обидві сторони зупинилися, стали розмахувати руками й виясняти, хто правий, а хто ні. Підтягнулися групи підтримки. Дійшло до того, що того ж вечора, 20 квітня, на Великдень зібралася стихійна сходка, на якій і було кинуто клич випровадити ромів із села. Ті в свою чергу зібралися на сходку вже в поливаний понеділок, 21 квітня й стали відстоювати свої права. А 22 квітня на зустріч із ромами прибуло й районне начальство, в тому числі й представники правопорядку. Потім у четвер скликали загальну сходку села, де всі мали змогу поговорити начистоту й підняти наболілі проблеми.

У селі до 5 тисяч жителів. Із них близько половини — працездатне населення. Близько 480 школярів і понад 270 дітей дошкільного віку. Постійно проживає і як кажуть має постійну прописку з діда-прадіда 7 сімей ромів, а міграційних — осіб 50 — 60 ромів. Коли в селі була робота, то й вони працювали, а тепер роботу де-інде змушені шукати й тутешні постійні жителі. У селі вистачає опустілих хат — напіврозвалюх, котрі без ніякого оформлення спадкоємці здають в піднайм. Тобто, самі ж місцеві жителі проблему під глибокий плуг і запустили. На цій загальній сходці вистачало емоцій і претензій, не зовсім зникла геть і пропозиція з виселенням, але на ній люди дійшли консенсусу, порозумілися. Як не як, а всі в селі як кажуть, в одному човні, який не треба розхитувати. Бо вже наступного дня готуючись до проводів, провели спільний суботник в лісополосі, яку прибрали від сміття. На цьому працювали всі разом — і українці, і роми. Праця їх помирила.

А щодо відставки сільського голови, то Данько запевняє, що не ці останні гельмязівські події її спричинили. Каже, що заяву написав вже давненько, ще до них, через заклики тугіше затягнути паски. Як пенсіонеру, йому й без його згоди зарплатного ремінця затягнули. Обов’язки сільського голови Гельмязова поки призначать нові вибори тепер виконує секретар сільської ради Тетяна Прудько. людей і село.

Вгору