На Черкащині чоловік випалює людські портрети на дереві принтером

12 січня 2019, 17:02
На Черкащині чоловік випалює людські портрети на дереві принтером

Фото: Наталія Печиборщ

Олександр Михайленко із села Леськи Черкаської області випалює картини і портрети на дерев'яній поверхні. Створює їх на спеціальному пристрої - піропринтері, інформує Gazeta.ua.

- У мене була пристрасть - фотографія. У власній лабораторії бовтався у розчинах, щоб зробити світлини. Потім з'явилися різноманітні принтери. Принцип такий самий, та ж фотографія - тільки на дереві. Захоплює момент народження малюнку. Для багатьох людей це дивне і незвичне захоплення, а для мене - це ще один шлях самовираження, - говорить Олександр.

На Черкащині чоловік випалює людські портрети на дереві принтером

Фото: Наталія Печиборщ

Прилад придбав у 2016 році. Відкладав на нього гроші пів року. Кілька разів хотів віддати майстру кошти заздалегідь, але той відмовився. За ту ж суму міг купити дружині гарну шубу.

- Пригледів апарат кілька років тому на сайті оголошень. Робить чоловік із Дніпропетровської області. Хлопець з Казахстану написав програму. В ній задається розташування точок координат Х та У. Починається випалювання ніхромовою ниткою. Загорівся ідеєю. Його вважають першопочатківцем, бо він придумав цей станок. До нього так картини випалювали хіба вручну.

У Черкасах немає якісної фанери для таких робіт. Майстер замовляв її із Одеси, Києва і Росії. Купував розрізані полотна потрібного розміру, та на фабриці часто розрізають криво. Тепер замовляє великі листи, які вирізає самостійно.

На Черкащині чоловік випалює людські портрети на дереві принтером

Фото: Наталія Печиборщ

- Працюю над замовлення близько доби. Принтер випалює полотно від кількох до 17 годин. Готове має солодкуватий запах паленого дерева. Без нагляду його ніколи не лишаю. Найбільшу роботу, яку доводилося робити - панно 40х90 сантиметрів. Люди у нас – максималісти. Якось чоловік попросив зробити йому портрет. На питання про розмір, розвів руками в ширину: "Хочу великий". Я йому приніс лист 150 на 250 сантиметрів. Питаю, чи достатньо великий. А він злякався, каже: "Та ні, це вже занадто". Врешті, портрет зробили 30 на 40 сантиметрів, - каже він.

Вгору