У Катеринополі намагались вулицю, названу на честь АТОвця, переназвати іменем більшовика

14 лютого 2017, 15:23

Руслан Бобуров

З тріском провалилася спроба «топонімічного червоного реваншу» в Катеринополі на Черкащині. 13 лютого сесія місцевої селищної ради «прокотила» спробу перейменувати вулицю, нещодавно названу на честь Героя АТО Руслана Бобурова – на вулицю імені… більшовика Т.Печиборща, який встановлював радянську владу в Катеринополі, пише Козацький край.

Три десятки ветеранів АТО, присутні на сесії, вітали рішення селищної ради: лише дві депутатки «утрималися», решта ж народних обранців проголосували проти наруги над пам’яттю загиблого українського воїна та проти спроби відвертого порушення Закону про декомунізацію.

Про Руслана “Німця” ходили легенди. Говорили, що він один вартий цілої роти солдатів, і що немає зброї, яку він не міг би вивчити і використати проти ворога на усю її потужність. Усі, хто хоч раз був у батальйоні “Айдар”, чули розповіді про “Німця” – цим позивним сепаратисти лякали своїх новачків і радили не потрапляти на лінію вогню “Німцевого” кулемета, який він жартівливо називав “Машка” і зенітної установки, яку називав “Мамка”… Зате небагато хто знав, що за позивним “Німець” ховається російське прізвище Бобуров – справжнього патріота України з черкаського Катеринополя.

Він загинув 31 січня 2015 року під час підлого обстрілу ворогом ТЕС у місті Щастя на Луганщині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнаками «Холодний Яр» та «За оборону Луганського аеропорту».

Натомість, більшовик Т.Печиборщ, чиє ім’я пропонувалося дати вулиці, був матросом Балтійського флоту, який у лютому 1918 року керував тимчасовим ревкомом, який намагався встановити радянську владу в Катеринополі. «Здійснюючи ленінські декрети, ревком приступив до проведення соціалістичних перетворень» – писалося про цей ревком у радянських довідниках. Водночас додавалася характеристика Печиборща як командира партизанського загону, який боровся проти української влади в часи УНР: «Загін вів запеклу боротьбу проти націоналістичних банд, які відновлювали буржуазно-поміщицький лад на Україні. Повстанці руйнували залізничні колії, псували телеграфний і телефонний зв’язок, пошкодили залізничний міст через річку Гнилий Тікич біля станції Звенигородка. Але переважаючими силами ворога виступи повстанців були придушені. Катеринопіль захопили петлюрівці. Нову владу підтримували куркулі. На початку 1919 року партизани зайняли містечко і відновили Радянську владу. Розпочав діяльність волревком. 26 лютого петлюрівський полк раптово напав на Катеринопіль і оточив приміщення волревкому. Після нерівного бою бандитам вдалося захопити 17 активістів, у т. ч. й голову ревкому Т. А. Печиборща. Їх погнали до місцевого лісу, де й розстріляли”, – пишеться у джерелах часів СРСР.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись

Коментарі

Вгору