Навіщо Одаричу сотні баскетбольних полів? – Радуцький

08 грудня 2014, 16:28

фото (4)

Затверджений 2011 року генеральний план Черкас містить більше 400 невідповідностей щодо раніше ухвалених рішень та містобудівної ситуації, яка склалася на момент розробки плану. Серед них – розміщення спортивно-розважального центру по Смілянській 164 на території, де черкасці вже мали свої земельні ділянки та будівлі. Справа в тому, що свого часу міський голова Сергій Одарич накинув оком на 32 га черкаської землі за цією адресою (район аеропорту). 2007 року міська рада погодила там розташування спортивно-розважального комплексу та надала дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки ТОВ «Черкаси-баскет», засновником якого є дружина мера Анжела Одарич, зареєстрована за адресою ПАТ «ТЕМП». 

Про це розповів секретар міської ради Олександр Радуцький. 

За його словами, за цілий рік необхідної документації ніхто так і не надав. А за законом, якщо заявник впродовж цього часу не надає на затвердження міськради проект відведення земельної ділянки, то рішення втрачає чинність. Та такі дрібниці за часів правління Одарича і компанії не завадили 2011 року під час затвердження містобудівного документу так і лишити згадані 32 га  зоною для забудови під спортивні заклади. Попри те, що ще 2010 року депутати за заявою самого ТОВ «Черкаси-баскет» скасували рішення про погодження місця розташування спортивно-розважального комплексу та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Олександр Радуцький зазначає, що сьогодні виходить, що землю в людей ніхто не забрав, проте власники земельних ділянок, житла та бізнесу, розташованих та території ефемерного спортмістечка, нічого зробити зі своєю власністю не можуть. Хіба що об’єднатися й втілювати в життя задум геніального мера – будувати спортивні заклади на всіх 32 га. До речі, на них умістилося б більше 700 баскетбольних полів… Може, це й була рожева мрія Сергія Олеговича?

Утім містянам не до жартів і ті, хто хочуть розширити свій бізнес чи помешкання, змушені звертатися до суду. Адже їхні дії можуть суперечити генплану. Прикметно, що ці люди проживали й працювали тут на момент надання дозволу на відведення земельної ділянки в 2007-му році. Щоправда цей факт нікого не зупинив.

- Шкодую, що свого часу підтримав на посаду мера людину, яка за спиною містян планувала на їхніх землях будувати свій бізнес, - говорить секретар міської ради Олександр Радуцький. - Я завжди вболівав за інвестиції в житлове будівництво, бо це робочі місця, а також 4% від суми вартості будівництва - до скарбниці міста. Раніше виконавча влада перешкоджала розвитку середнього та малого бізнесу, тому я радію, що цього разу ми обрали виконком, до якого увійшли представники громадськості. Вони сьогодні є учасниками розбудови міста.

Наскільки громада зможе вплинути на ситуацію з генеральним планом, покаже час. Нині ж постає питання про внесення коректив у цей документ.

- Наразі генплан необхідно переглянути, адже він у більше як у 430-ти моментах його положення не віддзеркалює фактичний містобудівний стан у обласному центру та не враховує раніше ухвалені рішення міської ради, - вважає архітектор Микола Упир. – Відповідно до закону генеральний план не можна змінювати упродовж п’яти років із моменту затвердження, проте є таке поняття як актуалізація генплану, тобто приведення його у відповідність до усунення виявлених відхилень, виправлення допущених помилок та встановлених невідповідностей. Варто також зауважити, що він розроблявся з комуністичним підходом «Дайош генплан!» та був затверджений похапцем.

Архітектор висловлює побажання якнайшвидше здійснити актуалізацію плану.

Прикметно, що генеральний план населеного пункту розробляється та
затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з
урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Саме про це йдеться у ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Це й же закон забороняє затверджувати містобудівну документацію без проведення громадських слухань.

Поділитись

Коментарі

Вгору