“Із цвяхів і ниток”: зубний технік з Черкас створює унікальні картини (фото)

01 квітня 2019, 09:40

Шматок фанери, купа цвяхів, котушка ниток та натхнення. Це все, що потрібно черкащанину Сергію Зеленому для створення картин в стилі стрінг-арт. Про незвичайну художню техніку, любов до дерева, справжні чоловічі захоплення й несподівану професію з майстром говорили кореспонденти vikka.ua.

Столяр за покликом серця

29-річний Сергій Зелений столяр за фахом. Каже, професію обирав серцем. Адже з дитинства любив працювати з деревом, теслярству його вчили дід та дядько. У свої дерев’яні поробки завжди вкладав не лише душу, а й певний філософський сенс.

Саме через оцю любов до дерева й до роботи з особливо дрібними деталями й привела Сергія до так званої ізонитки – стрінг-арт.

- Одного разу побачив в Інтернеті, стало цікаво спробувати самому – і затягло. Ось уже сім років не відпускає, – жартує майстер. І додає, завжди намагається пробувати щось нове у хенд-мейді. А в цій техніці тоді в Черкасах ніхто не працював. Був першим.
Довідково:

Техніка стріт-арт – так звана нитяна графіка. Вперше з’явилась в Англії ще в XVII столітті. Тамтешні ткачі вигадали особливий спосіб переплетення ниток. Вони забивали в дощечки цвяхи й у певній послідовності натягали на них нитки. В результаті отримували ажурні вироби, які використовувалися для прикраси житла. Існує версія, що ці роботи були свого роду ескізами для візерунків на тканині. Але найбільшу популярність техніка ізонтика отримала завдяки англійській дослідниці Мері Буль. Та використовувала нитки та цвяхи у навчанні дітей алгебрі та геометрії.

Спочатку робив картини для себе, випробовував різні види ниток та їх переплетінь, експериментував з об’ємністю зображень, підбирав варіанти основи, чергуючи фанеру й дерево.

- Дивлюсь на будь-який малюнок, метикую, як його реалізувати. Першим було зображення дерева. Воно таке пишне, гарне, має глибоке коріння – це такий потужний символізм! – згадує Сергій. – Спочатку – просто контур з ниток і цвяхів. Наступне вже заповнив, додав об’єму і життя. Але ті дерева швидко порозбирали на подарунки.
Ще один улюблений і символічний образ художника – пухнаста кульбабка. Загадуєш бажання, дмухаєш на неї – і розлітаються твої жадання світом! Майстер створив кілька "кульбабових" картин і вони теж розлетілись.

Згадує й свою першу грандіозну роботу: 1700 цвяхів та 750 метрів ниток на ізониткову емблему відомого в Черкасах і столиці ресторану східної кухні.

Сергій каже: час, витрачений на кожну окрему роботу, залежить не лише від складності, а й від натхнення.

- Я можу тиждень нічого не робити, місяць думати над замовленням. А потім сісти – і за ніч усе зробити, – розповідає майстер. – Я взагалі люблю працювати вночі. Коли я нікому не треба, ніхто до мене не телефонує. В процесі роботи часто обдумую все, що сталось за день, осмислюю дрібниці, розмови і заспокоююсь.
Свою невеличку майстерню Сергій облаштував у окремій кімнаті в будинку. Але в планах художника-аматора – власна студія, де можна було б майструвати досхочу, будь-що і будь-коли. А згодом натворити на цілу виставку.

Своє творче захоплення Сергій Зелений поєднує з роботою … зубного техніка. До цього прийшов випадково: у відпустці підробляв кур’єром, розвозив готові "зуби" стоматологам. А згодом робота зубних техніків так зацікавила звичайного кур’єра, що він годинами задивлявся через плече на процес створення коронок і протезів зі зліпків. Спочатку вчився, а потім і сам почав робити.

- Моя робота – це також мистецтво! – зізнається. – Адже зуби в кожної людини різні й унікальні. Це як скульптура!
Із Черкас – у закордонне життя

Перша картина Сергія Зеленого, яка поїхала за кордон – "Бокал з вином". Символічно, що "осіла" вона в Грузії. Подруга художника, яка їздила в Тбілісі, подарувала її своєму гідові. Натомість звідти навезла світлин, на одній з яких красувалась надзвичайно цікава композиція: "Зігмунд Фрейд: про що думає чоловік після вина". Репродукція прикрашала стіну одного з грузинських ресторанів вина, а в прочитанні ізонитки руками Сергія отримала нове, ниткове прочитання.

Загалом, за 7 років Сергій настарався на добру півсотню картин. Ті, які залишаються непроданими протягом певного часу, переживають трансформацію: доповнюються дрібними елементами, вдосконалюються.

Не мистецтвом єдиним

Окрім картин та дерев’яних скульптур Сергій Зелений має ще одне величезне захоплення – велосипеди. Все почалось зі стартом роботи кур’єром, коли велотранспорт став необхідністю. А днями чоловік самостійно з нуля склав свій вже четвертий велосипед. Два перших, каже, стали поживою для крадіїв.

- Коли вкрали перший, думав, нічого, трохи походжу пішки. А ні! Вже за кілька днів почав збирати на другий, бо без велосипеда вже не можу, – зізнається Сергій.

Десь за рік після того, як сів на двоколісного, чоловік дізнався, що скоро відбудуться справжні велоперегони – "Підкова Рейс". Азарт взяв своє: Сергій взявся за підготовку і – як результат – серед 30-ти учасників пришов сьомим. Ще за рік закінчив протистояння п’ятим, минулоріч – другим. На "Підкову-2019" має вже дуже амбіційні плани.

- Перша "Підкова Рейс" далась мені дуже важко: одразу 22 кілометри промчав! Цього року націлений лише на перемогу, – ділиться художник. – Активно готуюсь до перемоги. І мова не лише  про "Підкову". Планую вийти на всеукраїнські велозмагання. Бо коли ти вдома їдеш, почуваєшся спокійніше. А от поїхати на змагання кудись в інше місто – то вже виклик, то вже дорослість!
 Тільки з Черкас на постійне місце проживання виїздити чоловік не хоче. Вірить, що поставлених цілей можна досягти і в провінції. Ті ж, хто вирушає на пошуки кращої долі до великих міст, просто займаються самонавіюванням. Бо й тут, де ти живеш, треба просто не сидіти на місці.

Нині, каже, для повного щастя не вистачає двох речей: постійної затребуваності й… музи, яка надихатиме на нові шедеври взаємністю почуттів і вчинків. Адже чим більший попит на роботу художника, тим більше у нього бажання розвиватись. І тім цінніше те, що він створює.

Коментарі

Вгору