Фермер з Німеччини вирішив будувати молочнотоварну ферму на Черкащині

15 липня 2014, 09:17

Фермер з Німеччини Вернер Мальц вирішив інвестувати в створення молочної ферми в Україні. Підприємство «пропишеться» на Черкащині, біля селища Маньківка. З його слів, вести молочний бізнес в Україні… набагато вигідніше, ніж на батьківщині. Про те, що спонукало його обрати саме нашу країну, Вернер Мальц розповів в ексклюзивному інтерв’ю ІА «Агравері».

— Справа в тому, що в Німеччині сільськогосподарські угіддя дуже малі, важко створити велике господарство. Саме тому в нас переважають ферми сімейного типу. Наприклад, моя сім’я тримала господарство лише на 140 голів недалеко від Пассау, це Баварія. Я отримав сільськогосподарську освіту та на практиці опанував те, як доглядати за тваринами, і копитами зокрема, технологію приготування кормів, побудував ферму на 300 голів. На господарстві працювало лише три людини, які повністю справлялись із навантаженням. В нас мала продуктивність — лише 8 тисяч тонн молока на корову, тоді як середня — 10—11 тисяч тонн.

Ще один мінус — зарплати. Якщо я платив одному робітнику 1500 євро, то мені треба було ще 1000 євро заплатити податків. Це при тому, що за 1500 євро люди в нас працювати не дуже і хочуть. Їм легше бути безробітними і отримувати 700—800 євро або працювати в місті. Якщо в Україні я буду платити вдвічі менше, буде багато бажаючих працювати на мене.

Крім того, ми мусимо платити орендну плату — 800 євро за гектар. Також ще 100 євро соціальної страховки державі за кожен гектар. Це все впливає на вартість молока. Від держави ми отримуємо, якщо є сертифікат, приблизно 300 євро допомоги на гектар.

— Чому вас зацікавила саме Україна?

— Я був рік назад тут. На Черкащині. В жовтні — на Закарпатті, в Мукачевому та неподалік від нього. Мер Мукачевого показав мені 7—8 господарств, ще й до сьогодні мені телефонує. Але я вирішив співпрацювати з Венцелем (Йоханн Венцель — фермер з Німеччини, власник української компанії «Дукра агро» — ред.). Венцелю потрібен буде гній, а я розраховую на його солому. Тому це буде вигідна співпраця. Також всі мінуси роботи в Німеччині, про які я говорив раніше, в Україні не мають такого впливу. Звісно, є витрати, але не в таких розмірах, як у нас.

— Якою буде потужність ферми? Скільки це коштуватиме?

— Я ще не вирішив. Почати можна з 200 корів. Якщо прибуде техніка з Німеччини, то тоді на 1000—2000 голів. Імпортуватиму тварин із Західної Німеччини. Початковий капітал — 1 мільйон 200 тисяч євро на тварин, корівник та обладнання.

— Хто буде працювати у вас: українські спеціалісти, чи привезете своїх?

— Українські робітники, які пройдуть навчання. Я маю практику і знаю, що скільки має робитися. Якщо працівник звільниться раніше, це нормально, але все має бути зроблене. Я думаю, якщо я платитиму половину того, що в Німеччині, то це буде вигідно і для них, і для мене. Середня продуктивність корівника — 9—10 тисяч літрів. Розмір продуктивності не впливатиме на розмір зарплати.

— Ви вже відвідали ферми, молокозаводи. Які враження вони на Вас справили?

— Я майже 20 років доїв корів і знаю, як і що має працювати. Головне зауваження — оптимізація часу доїння: молока в корови вже не було, але апарат доїльний був ще підключений. Це можна оптимізувати. Друге зауваження — це очищення від гною, бо під час доїння основне значення має гігієна. Робітників потрібно також набагато більше мотивувати. Що ж до молокопереробних підприємств, то я відвідав Білоцерківський молочний комбінат. Це сучасний виробник, відповідає стандартам ЄС.

— Які Ваші думки про Українську агроінвестиційну раду, яка має допомагати іноземним інвесторам? Чи підтримуєте Ви таку ініціативу?

— Так. Це дуже важливо, це те, чому ми довіряємо.

— Яким чином регулюється ціна на молоко в Німеччині?

— Існує певна квота. Наприклад, здати мільйон літрів молока з 1 квітня по 31 березня (це молочний рік). Якщо ти здав у лютому вже мільйон літрів, але корови все ще дають молоко, то тоді ти здаєш, скажімо, мільйон двісті тисяч літрів молока. Тоді тобі потрібно заплати штраф 200 тисяч євро. Для тих, хто перевищив квоту, в нас існують мобільні сироварні. Обладнання змонтовано в автомобілі, який їздить від господарства до господарства. Фермер може переробити надлишкове молоко, а потім вигідно продати сир, щоб не купувати додаткову квоту та не платити штраф. Така мобільна сироварня коштує приблизно 100 тисяч євро.

— Хто отримує потім цей сир?

— Його зберігають на складі, перевертають. Це триває десь 2—3 місяці. Тоді фермер може його реалізувати та отримати гроші.

Довідка:

Вернер Мальц — 39-річний німецький фермер, займається молочним скотарством, має ферму на 300 голів. Отримав сільськогосподарську освіту.

Сбылись Ваши мечты? Вы выходите замуж? Оставить незабываемые впечатления на память поможет свадебный фотограф. Мы запечатлим лучшие моменты Вашей жизни!

Поділитись

Коментарі

Вгору