У самісінькому центрі села Моринці, що на Черкащині, нині красується відреставрована «чумацька хата», реконструкція якої була запланована в контексті підготовки до відзначення 200-річного ювілею Тараса Шевченка. Останні десять років через аварійний стан відвідувачів туди не пускали: за висновками експертів, у такому стані цей об’єкт використовувати для туристичного огляду було небезпечно. Тож експонати хати вивезли в центральну садибу Шевченківського заповідника.
У вересні 2013 року громадсько-експертна група провела обстеження хати та вирішила повністю відновити історичний вигляд всієї садиби.
Молодший науковий співробітник Національного заповідника Станіслав Сурженко розповідає, що, за переказами, «хата чумака» належала селянину Тютюннику.
- Сам Мехтодь Тютюнник, звісно, не чумакував. Чумаком був його батько.1964 року за пропозицією етнографа Івана Гончара місцеві ентузіасти, знавці селянського побуту, за фінансової підтримки місцевого господарства, викупили хату Мефодія Тютюнника і заснували тут хату-музей, інтер’єр якого складали побутові речі Шевченкових часів. Тож ми хочемо зробити тут справжній осередок чумацької культури. Зберемо всі чумацькі речі, розповідатимемо про побут і пригоди чумаків у їхній нелегкій дорозі, - каже Станіслав Володимирович.
Проект реконструкції, створений архітектором Анатолієм Ніколенко, пройшов експертизу в Черкаській філії ДП «Укрдержбудекспертиза». До виготовлення проектних робіт було залучено етнографів, спеціалістів-реставраторів та краєзнавців. Серед них: архітектор, лауреат Шевченківської премії Фурсенко С.М., заслужений художник України Фізер І.В., інженер-технолог-реставратор, дійсний член Академії будівництва України Стріленко Ю.В., завідуючий відділом етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею Литовка В.М.
Відновлення відбувалося відповідно до технології реставрації дерев’яних споруд за рахунок інвестиційних коштів. Вартість робіт, згідно з проектно-кошторисною документацією, становить близько 600 тис.грн.
Факт демонтажу "хати чумака" підняв купу заперечень, правомірність його перевіряла Генпрокуратура за дорученням Президент України. Поширену інформацію щодо знищення автентичної хати чумака голова облдержадміністрації Сергій Тулуб прокоментував таким чином:
"Чумацьку хату не зруйновано, а розібрано для відновлення. Кожен елемент пронумерували, зафіксувавши в спеціальний каталог, визначили, які з матеріалів протрухлявіли та їх треба замінити, а які – неушкоджені і їх можна залишити. Всі автентичні елементи буде збережено й зібрано точнісінько так, як було раніше. Незабаром на чумацькому дворищі буде створено цілий туристичний комплекс, щоб передати дух епохи та побутові умови життя людей, які жили в ті часи".
Тож буквально за місяць копіткої роботи бригада із чотирьох моринських робітників на чолі з художником Віктором Зорькіним, чиїми руками вже багато що зроблено у Моринцях, вдихнули життя у «чумацьку хату».
- Працювати було дуже важко. Хата була у дуже плачевному стані: зруйнована та осіла. 30% стовпів і дощок згнили вщент. Усе гниле ми замінили добротним старинним матеріалом, обробили деревину спеціальним розчином, заклали фундамент, якого досі тут не було. Дещо нам навіть привезли із Переяславського музею. Тож можемо сказати, що хату вдалося відтворити у її первозданному вигляді. Вже відреставрували піч – топить гарно. Залишилися лише завершити деякі внутрішні роботи. Поставимо тут все, що було раніше: лаву, стіл, лежанку, полиці, мисник, домоткану прядочку, повісимо рушники. Скоро тут буде не лише хата чумака, а й усі деталі чумацького побуту – воловня, клуня, криниця, хлів, льох, а ще змайструємо тут пташник, - розповідає Віктор Петрович.
На дворищі біля чумацької хати ентузіаст Зорькін сам поставив і древній хрест, що знайшов на старому кладовищі. Хрест із зображеннями небесних світил та всевидящого ока ще ніхто зі спеціалістів досліджувати не брався. Історик Володимир Щербатюк обіцяв привезти у Моринці фахівця, щоб встановити історичний вік пам’ятки. За словами колишнього сільського голови Сергія Приходько, подейкують, що на території чумацького дворища закопані дзвони тодішньої церкви, що їх у період колективізації намагалися зберегти від конфіскації жителі Моринців. Але так це чи ні достовірно невідомо.
Відомо лише, що недалечко від чумацького двору стоїть хата, у якій народився сам Тарас Шевченко. За словами Станіслава Сурженка, Моринці відвідують щомісяця близько 700 туристів, а цього року жителі славнозвісного села, очікують приймати ще більше гостей, у тому числі й з-за кордону.
- В основному приїздять подивитися на ті стежини, якими ходив Тарас “своїми малими босими ногам”, подихати цим повітрям, відчути ауру, дух, що панував тут колись, доторкнутися до святих місць, де народився наш видатний пророк, де він зробив свої перші кроки на шляху до світового визнання, – з гордістю розповідає Станіслав Володимирович. – Я задоволений тим, як відреставрували «хату чумака». Тепер відвідувачам буде не лише про що розказати, а й що показати. Ті, хто колись був у Моринцях і вирішить приїздити ще раз, різниці ніякої не побачать: хата має такий самий вигляд, як майже століття тому, але завдяки реконструкції вона простоїть тут ще мінімум сто років.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
