Чим стріляють “Гради” – можна побачити в Черкасах

06 листопада 2014, 19:01

78

Металевий наконечник від бойової ракети, сотні яких летять на наших бійців і мирне населення у зоні АТО, став експонатом обласного художнього музею, інформує Черкаський край.

Нещодавно в музеї відкрито зал, де у зменшеному масштабі відтворено український блок-пост (у набитих до краю мішках не пісок, а тирса). Тут же автомат, справжній, бойовий, хоча й уже нездатний до пострілів, бо ж не на війні. Відвідувачі з інтересом оглядають і можуть порівняти, чим відрізняються каска часів Великої Вітчизняної й нинішня, здатна уберегти голову бійця від кулі. Поряд — шолом із колорадською, як ми вже звикли казати, стрічкою, що стала візитівкою мерзотників, які вдерлися на нашу землю, несучи смерть, розбрат, руїну.

Екскурсовод Андрій Лементар розповів, як створювали працівники музею незвичну, як для подібного закладу, експозицію. Її розпочинають фотознімки наших земляків-прикордонників — генерал Ігор Момот, капітан Сергій Лифар, майор Микола Зайцев і ще семеро їхніх побратимів, які загинули, обороняючи рубежі держави. Під кожним фото — біографії цих справжніх чоловіків, бо їх життєписи обов’язково ввійдуть до найновіших підручників вітчизняної історії.

Хлопчаки-відвідувачі дивуються, якою ж важкенною є щоденна ноша воїнів. Один автомат важить 3,5 кг, каска — не менше кілограма. Шолом уже історичний і меморіальний: він, як і бронежилет, представлений в експозиції, належав саме Ігорю Момоту. А от польовий бінокль і сепаратистська каска, то вже трофеї, відбиті в агресорів. Чимало експонатів привезли наші захисники з легендарної Савур-Могили, за яку воювали й черкащани.

Під стелею — український прапор, той самий, що був на черкаському Майдані взимку, а потім разом із земляками поїхав у зону АТО. Тепер повернувся, наче бувалий боєць, не надто хвацький, проте рідний і небутафорський. Поряд — прапор однієї з частин особливого призначення, чиї бійці покликані виконувати завдання надзвичайної складності.

У цьому залі вже стало традицією: школярі залишають свої малюнки не лише на спеціальній дошці — пишуть побажання на Схід землякам-героям. Звертаються у записах і до кремлівського призвідника нашої біди. По-дитячому, однак відверто, як це можуть робити лише діти, безхитрісні й правдиві у своїх бажаннях.

Поділитись

Коментарі

Вгору