Черкащанка покинула юриспруденцію заради східних танців

16 березня 2017, 19:34

Найщасливіші люди - ті, для кого улюблена справа стала роботою. У цьому нас переконала чемпіонка України зі східних танців Тетяна Головченко. Дев’ять років тому жінка подолала межу між глядачем і танцівником, аби надати черкаському беліденсу друге дихання. Сьогодні Тетяна — успішна жінка, багаторазова переможниця і призерка фестивалів та конкурсів, дизайнер сценічних костюмів, тренер власної студії східних танців «Тахіра», інформує "Черкаський спорт".

— Тетяно, із чого почалася Ваша кар`єра в беліденс?

— Танці в моєму житті з`явилися давно: з дитинства займалася народними. У беліденс прийшла ж у 2008 році. Саме тоді я потрапила до студії «Zet», у якій згодом почала викладати. Далі була студія «Експресія», різноманітні змагання та конкурси, курси танцю живота. На цьому етапі східні танці стали для мене чимось більш серйозним, перейшли на вищий щабель: від хобі до улюбленої справи.

 — Чому обрали саме цей різновид танцю?

— Я маю східне коріння, тож така тематика мене завжди цікавила. Беліденс, як на мене, - це красивий, жіночний танець, що потребує максимум пластики, емоцій та артистизму. Мабуть, саме це й привабило мене найбільше.

 — У яких фестивалях та конкурсах Вам доводилося брати участь? Який найбільше запам`ятався?

— Їх було безліч. Проте найбільше все ж запам`ятався перший великий конкурс у Тернополі, центрі тогочасного українського беліденсу. Це була Танцювальна олімпіада 2013 року, на якій зібралися кращі з усієї країни. Нам неабияк пощастило: тоді ми з партнеркою в дуеті вибороли перемогу. Далі почали відвідувати нові міста та змагання, щоразу по-новому захоплюючись. Емоції переповнювали. Саме це і стало для мене поштовхом до створення власних дизайнерських костюмів. Згодом, у Києві, ми стали чемпіонками України в категорії «дует». Беліденс ставав дедалі популярнішим у Черкасах. У нашому місті почали проводити фестивалі східного танцю, накшталт «Sagat» та «Flyimgdance». Тоді я зрозуміла, що так званий «вимираючий вид танцю» процвітає, а українки дуже добре знаються на беліденсі, по-своєму колоритно інтерпретуючи його. Вони додали класичний танець у східний, зробили більш сценічним. Тож з упевненістю можу сказати, що у східних танцях українки — найкращі у світі.

— Чи ототожнюєте беліденс зі справою усього життя?

— За фахом я юрист. Колись позицію моєї улюбленої справи посідала юриспруденція. Однак відтоді багато чого змінилося. Станом на сьогодні східні танці дійсно справа всього мого життя. Хоча я не можу, певна річ, стверджувати, що згодом не буде інакше.

— Яке ваше хобі?

— Мені вельми пощастило - хобі збігається з роботою. На цей момент у мене всі захоплення пов`язані з беліденсом, адже я танцюю, викладаю, створюю ескізи костюмів. Крім того, навіть здобуваю вищу освіту дизайнера-модельєра.

— Чи маєте свій талісман?

— Ні, я абсолютно не забобонна, не вірю у жодні талісмани. Вважаю, що людина сама повинна налаштовувати себе на краще і завжди панувати над собою.

— Який різновид східного танцю Вам подобається найбільше?

— Найбільше — класичний. Він приваблює поєднанням культур, технікою, професійністю та подачею. Крім того, мені дуже подобається своєю манерою фольк.

— Які фестивалі та конкурси плануєте відвідати? Чи є у планах позмагатися за кордоном?

— Зараз найбільше чекаю на черкаський «Sagat» — третій щорічний фестиваль, створений українською асоціацією виконавців східного танцю. Він відбудеться зовсім скоро — 18 березня. Також готуюся до липневих одеських Міжнародних змагань «Корона Південної Пальміри». За кордон, звісно ж, хотілося б, проте наразі планів щодо цього не маю.

— Що б Ви порадили звичайній жінці, яка планує почати займатися східними танцями?

— Як кажуть, той, хто дійсно хоче — знайде спосіб, а той, хто не хоче — виправдання. Тож, як тренер, пораджу, передусім, перебороти лінь, наполегливо працювати над собою та вміти чекати, адже одразу все не прийде. Саме тоді отримаєш змогу відчувати весь смак, розуміти сенс танцю. І ніколи не варто хвилюватися щодо свого віку. Я зустрічала далеко не одну жінку старше 45 років, що займається танцем живота. Тож головне бажання, адже коли воно справжнє — перешкод немає!

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору