Територія беззаконня: які права порушують у черкаських магазинах та як із цим боротися

01 березня 2018, 19:17

Чи не найчастіше права черкащан порушують саме у магазинах. Охорона може безпідставно затримати покупця та обшукати, на касі оголошують вищі ціни, ніж на ціннику. Більшість ображених клієнтів намагаються не продовжувати конфлікт і не звертаються за захистом. Однак є й ті, хто хоче покарати недобросовісних підприємців, пишуть Вечірні Черкаси.

Черкаска Наталія Оберемко минулого тижня зіштовхнулась із нечесністю одного з магазинів по вулиці Смілянській у Черкасах. Її ошукали на вартості печива.

- Купувала печиво. На ціннику була зазначена ціна 50 гривень та 20 копійок, - розповідає Наталія. – А ваги на касі показали вже 57 гривень. Я написала скаргу в книзі відгуків та на сайт підприємця. Відповіді досі не отримала. Через брак часу ніяк не поскаржусь до управління захисту прав споживачів.

Аналогічні ситуації спостерігають у більшості супермаркетів області. Нерідко покупці наражаються й на відверту грубість касирів. Так сталося зі звенигородчанкою Мариною Зубченко.

- Я зайшла купити для дитини смаколик. Підійшовши до каси, спершу не побачила касира, але з-за спини почула речення: "Зараз прийду...", - розповіла дівчина. - Коли давала готівку 100 гривень, продавчиня грубо запитала, чи не маю менших із фразою: «Бізнесмени ходять тут». Кажу, мовляв, що я вдію, коли термінал дає лише такі купюри. Відповідь шокувала: «До одного місця мені ваш термінал. У мене решти немає». Після короткої сварки решту таки віддали. Згодом навіть запросили до магазину, аби власники особисто вибачились.

Конфлікти при розрахунку на касі іноді залишають клієнтів взагалі без покупок. Ростислав Гапонов не зміг розрахуватися карткою в одному з магазинів Ватутіного.

- Необхідно було купити чимало продуктів. У дівчат-касирок ще й попередньо запитав, чи працює термінал для банківських карток, - говорить Гапонов. – Ті відповіли ствердно. Набрав більш як на 500 гривень. Було два повних пакети. Коли дав картку, мене повідомили, що термінал таки не функціонує і попросили розрахуватися готівкою. До банкомату далеко було йти. Довелося повертати придбане. Відчуття не з приємних.

Додає проблем і охорона супермаркетів. Покупців змушують вивертати кишені чи свої сумки.

- Неодноразово зупиняли охоронці й ледь не наказовим тоном змушували показати, що несу в рюкзаку, - обурюється черкасець Ігор Спотикайло. – А на вході вимагають, аби здав до камери схову. Майже завжди ношу в ньому ноутбук. Не хочу ризикувати, тому й відмовляюсь залишати. А вони потім чи то з принципу, чи мають якісь вказівки, велять відкрити. Раніше, коли поспішав, не пручався й надавав охороні можливість подивитися. Якось один почав копирсатися в рюкзаку. Після цього ніколи більше не показував нічого. Прошу, щоб викликали поліцію, якщо підозрюють у крадіжці.

Просте фотографування товару може розсердити працівників торгівлі. Непоодинокі випадки, коли на клієнтів накидались через це. Гнів охоронця нещодавно відчула на собі Олена Біліченко зі Сміли. З допомогою онлайн відео дівчина хотіла показати матері продукцію на полиці.

- Це трапилось на початку лютого. Приїхала на вихідні до батьків і мати мене відправила до супермаркету придбати фарбу для волосся, - згадує Олена. – Щоб показати асортимент тих фарб, увімкнула на телефоні відеотрансляцію, аби мама сама вибрала, що конкретно їй потрібно. Це побачив один з охоронців. Підбіг і почав вимагати вимкнути телефон. Кажу, мовляв, я ж нічого поганого не роблю. Та він наполягав на своєму. Колись мою подругу вигнали, коли та фотографувала алкоголь. Фото мала показати своїм знайомим, аби ті визначились, що брати. То і на неї почали кричати.

Аби випробувати на собі можливі проблеми у закладах торгівлі, разом із громадським активістом Володимиром Іващенком проводимо провокаційний експеримент. Під виглядом покупців у різних магазинах Черкас та Сміли фотографуємо товар й наражаємось на обшук охорони.

Заходимо у крамницю із секонд-хендом. Розташована неподалік Будинку торгівлі. Дістаю телефон і фотографую вішаки з одягом. Присутні жінки-продавці незадоволено перемовляються між собою. Одна з них підходить і вимагає припинити знімати. Каже, що я на приватній території і не маю права цього робити. Проте самому процесу фільмування не заважає. Зізнаюсь в експерименті.

- Ми ж не знаємо, для чого ви це робите. Можливо, ви конкуренти наші. – сміється менеджер Ірина Герявенко. – Ще можуть фотографувати, а потім ці фото з’являються на різних сайтах. Якщо покупець хоче зробити фото одягу, то не відмовлятимемо в цьому. Та спершу має попросити дозволу.

Далі прямуємо в один з найбільших супермаркетів мережі «Сільпо». Володимир Іващенко має попередити, що я нібито міг покласти щось до кишені. На фільмування товарів працівники магазину не реагують. Після повідомлення активіста про «крадіжку» за мною починає стежити чоловік у фірмовому одязі мережі. Проводить аж до виходу. Зупинити не наважується. Таку ж ситуацію моделюємо у ще одному «секонд-хенді». Продавчиня-білявка перегороджує вихід й запитує, чи щось міряв. Просить показати, в що одягнений під курткою. На відмову не реагує й повторює вимогу. Через кілька хвилин суперечки все ж дозволяє вийти з магазину.

- Не завжди можна встежити, коли людина щось краде, - каже Ірина Павлій, коли дізнається про експеримент. – А силою ж перевіряти не буду та й не маю права. Загалом у Черкасах перевірили 10 магазинів. У частині з них навідріз забороняли фотозйомку. Посилалися на наклейки з інформацією про обмеження при вході. Пакет із речами наполегливо попросили залишити в камері схову лише в одному. З найбільш негативною реакцією на фотографування зіткнулися у супермаркеті Сміли. Охоронець намагався вихопити телефон та викликав поліцію. Свою поведінку пояснив внутрішніми наказами власників бізнесу. Правоохоронці зі звинуваченнями охоронника не погодились.

Закон переважно на боці споживача, пояснює черкаська юристка Ірина Гах. Та бувають і винятки.

- Якщо говорити про платіжні термінали, то підприємець не має права відмовляти у вчиненні купівлі того чи іншого товару, - говорить Гах. – Забороняється обмежувати використання споживачем електронних платіжних засобів. Їхня несправність не є залежною від волі продавця. Тому це не може бути порушенням прав. Можна залишити свій номер телефону й покупки, а коли термінал запрацює, людині зателефонують. Фото- та відеофіксація передбачена Конституцією України. Ніхто не може підійти й заборонити це робити. Єдине, працівник магазину може попросити не фотографувати конкретно його. Також охорона не може змусити залишити речі у камері схову. В інакшому випадку адміністрація нестиме відповідальність за зберігання. Хоча завжди пишуть зворотне. Однак, у випадку зникнення вашої власності, тяжко буде довести, що саме було в залишеній сумці. Просити показати речі можуть лише працівники спеціалізованих охоронних фірм. Можуть викликати поліцію та затримати людину до їхнього приїзду. Працівники магазинів, які не є ліцензованими охоронниками, можуть тільки викликати правоохоронців. І не більше.

За минулий рік обласним управлінням захисту прав споживачів одержано 193 заяви та скарги. 56 скарг були у письмовому вигляді, 69 осіб скаржилися через урядову «гарячу» лінію, а 62-оє незадоволених прийшли на особистий прийом до спеціалістів управління.

- Із цієї кількості 74 особи звернулися з приводу неякісних замовлених послуг, - коментує виконувач обов’язків начальника управління захисту прав споживачів у Черкаській області Ірина Шпиця. - 65 були незадоволені якістю придбаних непродовольчих товарів. Протягом минулого року заявникам за неякісні товари та послуги було повернуто більше 8-ми тисяч гривень. Скарг на дії представників торгівлі не було. А от подяки були. Злісних порушників немає. Люди більш-менш законослухняні й намагаються не повторювати помилок. Особисто я теж  потрапляла в неприємні ситуації при розрахунку банківською карткою. Доводилось їхати в якийсь інший магазин. Але я розумію, що працівники в цьому не винні. Поширена також проблема з невідповідністю ціни на ціннику та при остаточному розрахунку. Неодноразово були звернення стосовно цього. Магазини пояснюють це тим, що у них була переоцінка. Якщо споживач бачить на ціннику, наприклад, 22 гривні за чай, а на касі ціна виростає до 27 гривень, то продати йому його мають за першою ціною.

Через реорганізацію управління у 2016-ому році скаржників дещо поменшало. Це пояснюється урізанням повноважень фахівців. Водночас не всі споживачі вірять у покарання підприємців після скарги.

Сергій Радченко.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору