Як зберігати здатність діяти, коли звичний порядок руйнується, як підтримувати людей і громади під час тривалої кризи та що допомагає суспільству не втрачати сенс — про це говорили українські та іноземні експерти напередодні VI Саміту перших леді та джентльменів. До міжнародного діалогу про стійкість долучилася проректорка Черкаського національного університету Галина Гаврилюк.
Науково-експертна конференція «Мозаїка досвідів: міжнародний діалог про стійкість» відкрила програму VI Саміту перших леді та джентльменів «Світ–2026: Віднайти опору в часи невизначеності». Участь у ній взяли понад 200 українських та іноземних експертів, науковців, представників державних інституцій, міжнародних організацій, бізнесу, громадського сектору та сектору безпеки.
Організували конференцію у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Український досвід стійкості
Однією з ключових тем конференції стала українська стійкість — те, як суспільство продовжує жити, працювати й розвиватися в умовах повномасштабної війни.
Під час дискусії «Українська стійкість: досвід, уроки, рішення» експерти говорили про стійкість не лише як здатність пережити кризу. Йшлося про досвід фронту, систему охорони здоров’я, ментальне здоров’я, зв’язок людини із землею та громадою, демографічні виклики, а також про те, як український досвід може вплинути на формування науки про стійкість у світі.
Фактично йдеться про питання, яке сьогодні актуальне далеко за межами України: що допомагає людині та суспільству не лише витримати кризу, а й продовжувати діяти після неї.
Розмову модерувала Оксана Збітнєва, директорка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» та керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України.
Від українського досвіду — до міжнародного діалогу
Окрему увагу під час конференції приділили українському поняттю «Софійність» — його представили як філософію життя та спосіб осмислення стійкості.
У Маніфесті «Софійність. Українська філософія життя» це поняття описують як практику, що допомагає людині, громаді та інституції зберігати цілісність, робити висновки з пережитого, створювати нові рішення та діяти під час кризи.
Її основними опорами названо волю до життя, силу до боротьби та мудрість до навчання.
Автори маніфесту пов’язують це поняття з українським культурним досвідом, у якому протягом століть поєднувалися різні традиції, історичні епохи та практики самоорганізації. Водночас український досвід запропонували розглядати не лише як національний, а як частину ширшого міжнародного діалогу про те, як суспільства можуть вистояти перед масштабними викликами.
Напрацювання конференції «Мозаїка досвідів: механізми стійкості» під час Саміту представив Андрій Зелінський — публічний інтелектуал, автор книжок про стійкість і служіння та військовий капелан УГКЦ.
Що може навчити Україна
Ще одним результатом міжнародного діалогу став «Глобальний словник стійкості» — збірка досвідів 38 країн. У ньому зібрали поняття, соціальні практики, інституційні моделі та культурні явища, які допомагають різним суспільствам долати кризи.
Наприклад, австралійська mateship описує практику взаємної підтримки, норвезька dugnad — здатність громади об’єднуватися для спільної роботи, естонський Tiigrihüpe демонструє шлях створення цифрової спроможності, а німецька Erinnerungskultur — важливість відповідальної пам’яті для збереження демократії. Український досвід у цьому діалозі також розглядається як окреме джерело знань про стійкість.
Усі поняття у словнику об’єднали навколо чотирьох вимірів: пережити, бути разом, діяти та надавати сенс. Тобто стійкість тут розглядають не лише як здатність «витримати удар», а як комплексну спроможність людини й суспільства зберігати зв’язки, ухвалювати рішення та знаходити сенс навіть у надзвичайно складних обставинах.
Над виданням працювали понад 45 експертів із різних країн у партнерстві з Міністерством закордонних справ України та дипломатичними представництвами. До роботи також долучилися фахівці Координаційного центру з психічного здоров’я, Інституту національної стійкості та безпеки, а також представники міжнародних організацій.
Черкаський університет у програмі «Ти як?»
Участь представниці Черкаського національного університету в міжнародному діалозі про стійкість продовжує роботу закладу в напрямі ментального здоров’я.
- Черкаський національний університет ЧНУ ім. Б. Хмельницького з перших днів утворення є учасником Спільноти університетів «Ти як?» і реалізує Всеукраїнську програму підтримки ментального здоров'я. Нагода послухати провідних фахівців у галузі психічного здоров’я, міжнародних спікерів, обмінятися досвідом з колегами з інших ЗВО – це найкращий шлях до удосконалення екосистеми ментального здоров’я у своєму університеті. Щиро дякую за цю можливість Координаційному центру КМУ / Mental Health UA, кураторці програми в Черкаській області Наталії Кравченко, регіональній координаторці Вікторії Шепіль, а також колегам із ЧНУ — Олександру Черевку та Юлії Сіденко, - зазначила проректорка з освітньо-виховної та іміджевої діяльності ЧНУ ім. Б. Хмельницького Галина Гаврилюк.
Навчально-науковий центр ментального здоров’я, його керівниця Юлія Сіденко та психологічний факультет уже третій рік беруть участь у реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Зокрема, університет долучається до її впровадження у закладах освіти та Черкаській громаді.
За інформацією ЧНУ ім. Б. Хмельницького
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
