Завідувач науково-дослідної лабораторії просторової археології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Лук’яниця взяв участь у розкопках поселення першої половини IV тисячоліття до н. е. Бобриця-Міст (лівий берег) канівської локальної групи культурного комплексу Кукутень-Трипілля.
Дослідження проводили під керівництвом старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Едуарда Овчинникова на базі Археологічної експедиції Києво-Могилянської академії під керівництвом Олега Білинського. До робіт також долучилися волонтери з Черкащини, Київщини, Полтавщини, Сумщини та Львівщини. Василь Лук’яниця безпосередньо керував польовими роботами з 3 до 9 серпня.
Поселення розташоване в місці впадіння річки Бобриця в Дніпро. Воно відоме з 1960-х років за розвідками краєзнавця Михайла Іщенка та також фігурує під назвою Бобриця 1 (Хутір). Раніше тут неодноразово збирали підйомний матеріал, однак розкопки провели вперше.
Через відсутність інформації про планування пам’ятки археологи заклали пошукову траншею та п’ять шурфів, щоб перевірити збереженість культурного шару й виявити об’єкти трипільського часу. Перспективні місця визначали за скупченнями кераміки на поверхні зораного поля.
Жодного об’єкта зафіксувати не вдалося. Як з’ясувалося, всі або майже всі вони були знищені під час прокладання каналізаційних труб на глибині 1,2–1,5 метра.
Водночас у перевідкладеному після екскаваторних робіт шарі ґрунту виявили чимало трипільської кераміки, зокрема з мальованою орнаментацією, а також глиняну обмазку від будівель. Серед знахідок - фрагмент антропоморфної пластики, зокрема жіночої фігурки, та крем’яний скребок.
Виявлені матеріали засвідчили, що площа поселення була щонайменше вдвічі більшою, ніж вважалося раніше, і сягала близько 5 гектарів.
За інформацією університету, частина пам’ятки опинилася під водою після створення Канівського водосховища, частина перебуває під забудовою приватними садибами, а ще частина була зруйнована під час прокладання каналізаційної мережі.
Матеріали, які вдалося зберегти, після опрацювання використовуватимуть у дослідженні освоєння регіону Канівського Подніпров’я в трипільський час.
За інформацією пресслужби ЧНУ ім. Б. Хмельницького
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
