Де зникають волонтерські автомобілі: черкаський військовий скаржиться на нестачу транспорту

26 серпня 2022, 10:08

Деякі черкаські військові, які нині воюють в зоні бойових зіткнень, скаржаться, що до них не доходять передані автомобілі. Щомісяця волотнери та керівники всіх масштабів відправляють із Черкащини на фронт десятки автівок. Згодом цей транспорт потрапляє військовим, між якими транспорт має бути розприділений. Однак отримати його можуть не всі.

Один з черкаських військових на умовах анонімності розповів журналісту "Про все" про ситуацію з транспортом у своєму батальйоні.

"В моїй роті мало бути 3 автобуси і десяток ЗІЛів, а на фронт ми пішли на трьох автобусах, трьох власних авто, і одному волонтерському, - розповідає боєць із Черкас. - Нам не те що автомобілі не обіцяли, нам заборонили брати свої і волонтерські додаткові. І тому, вже будучи в боях, доводилося придумувати, де і як їх купити і як перегнати на фронт. Адже ті що були - вибули з ладу дуже швидко. Ми "300-их" вивозили вантажним мікроавтобусом, бо не мали медичного автомобіля. Гарні автомобілі теробороні передають, але якщо вони десь і є, то точно не в передових підрозділах нашого батальйону. Думаю, що далі штабу там вони теж не пішли".

Захисник каже, що волонтерські машини в них можуть відібрати, навіть якщо самі військові складалися коштами на них.

"Є ризик, що якщо волонтери пригнали авто для роти за запитом військової частини, то в тебе його заберуть одразу, - продовжує чоловік. -  Бо так треба. І таке теж було. Тобто, ти збираєш гроші, докладаєш свої, а потім в тебе машину просто забирають, бо комбат поставив печатку в/ч. Комбат сказав: "Вам машини треба для того, щоб втекти". А тепер очі ховає, бо батальйон 26 днів в боях і ні кроку не відступив. Нам дали автобуси в такому стані, що ми за свої гроші їх ремонтували, бо в/ч майже нічого по заявках на ремонт не закрила. Заправляємось теж за свої. Палива ніхто на волонтерські машини не дає".

Скаржитися начальству немає сенсу, запевняє військовий.

"А кому ж скаржитися? Комбат транспорт сам старається відібрати, а комбриг його відверто підтримує, - пояснює співрозмовник. - Анонімки ніхто не розглядатиме, а підпишеш своїм прізвищем - і в армії є 1000 варіантів, як зробити так, щоб ти захотів здохнути. Особливо на війні".

Речник Черкаської ТрО Максим Дубінський каже, що не знає, яка нині конкретна потреба військових у автомобілях.

"Автомобіль на війні – розхідний матеріал, - говорить Дубінський. – Не можу сказати по кількості автомобілів, як і по тому, які підрозділи в зоні бойових дій. Так, автівки потрібні. У кожного бійця є командир, який ухвалює рішення. Якщо його підрозділу не вистачає техніки, то він клопоче перед вищим командуванням. Подає рапорт, аби посприяли".

За словами Дубінського, вся техніка, яка надається військовим, обліковується та отримує чорні номерні знаки. Паливо-мастильні матеріали виділяються лише на підзвітні автомобілі.

Юрист, а нині військовослужбовець Назар Олексюк пояснює, що пальне не може видаватися на цивільні машини, бо це вважатиметься нецільовим використанням.

"Облік паливно-мастильних матеріалів та їх витрати у ЗСУ суворо регламентується, - коментує фахівець. - Щомісяця, в середині військової частини, автомобільна служба проводить звірку видачі та витрачання паливно-мастильних матеріалів. Ця звірка допомагає виявити нестачу або перерозхід ПММ. Будь-яке відхилення від інструкцій може розцінюватися як розтрата чи й навіть як розкрадання майна. І ці інструкції не допускають і навіть забороняють використання ПММ для транспорту, який не закріплений за військовою частиною".

Відтак, хоча правила використання транспорту у Збройних Силах є доволі суворі та чітко регламентовані, вони жодним чином не визначають пріоритетності, кому в середині самих військ цей транспорт найбільш потрібний. Такі правила в компетенції кожної військової частини та її керівництва зокрема.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись

Коментарі

Василий :

бачу що в мiстi Черкаси iздять багато цих пiкапiв з чорними вiйськовими номерами (в магазини, стоянки автомобiльнi,да i просто по мiсту )
Це як я поняв в часному користуваннi, чому вони не в зонi бойових действiй ?
Кому видавали пiдприемста чи добровольнi волонтери? мiстяни старалися для чог7ог ?
===
“”А кому ж скаржитися? Комбат транспорт сам старається відібрати, а комбриг його відверто підтримує, – пояснює співрозмовник. – Анонімки ніхто не розглядатиме, а підпишеш своїм прізвищем”
Для кого i для чого таке треба ?

Вгору