У Черкасах навчали працювати з людьми з інвалідністю

05 грудня 2018, 12:27

Тренери проекту Inclusive Friendly близько восьми годин навчали партнерів Ощадбанку  правильно надавати послуги і за потреби допомагати людям з інвалідністю. Представники «Нової пошти», університету банківської справи, ЧНУ ім. Б. Хмельницького, центру зайнятості, журналісти та чимало інших черкащан навчилися правильно комунікувати та допомагати людям з порушенням слуху, зору, опорно-рухового апарату, а також зруйнували міфи про людей з епілепсією.

За статистикою, в Україні кожна десята людина має інвалідність. Ми цього не помічаємо, адже більшість із них нечасто виходять на вулицю чи в громадські місця, тому що це незручно. Лише 0,25 соціальних установ доступні для людей з інвалідністю, а менше відсотка закладів харчування мають меню, надруковане зі шрифтом Брайля. Таких меню немає не тому, що це дорого, річ у тім, що бізнесмени не бачать сенсу витрачати на це гроші, адже до них майже не ходять клієнти з порушеннями зору.

- Із процесом інклюзії наша держава помітно відстає від країн Європи, хоч і лідирує серед представників колишнього СНД. - розповідає тренер проекту Віталій Сергійчук. - Таке відставання породжене політикою СРСР: «Инвалидов у нас нет». Дивно, що Чорнобиль був, медицина була не найкраща, а от людей з інвалідністю не було.

Тренери проекту наголошують на тому, що особа з інвалідністю, насамперед є людиною. Натомість інвалідність - це ознака така ж як довгі ноги, руде волосся, гучний голос. Тому, звертаючись до людей з інвалідністю, варто коректно висловлюватися і дотримуватися елементарних правил етикету.

  1. Людина з інвалідністю, а не інвалід/неповносправний/з обмеженими можливостями/з особливими потребами.
  2. Людина з ДЦП, а не ДЦПшник, і вона не страждає на ДЦП, це лише її особливість.
  3. Людина на візку, а не прикута до візка (там немає кайданок).
  4. Жестова мова, а не мова жестів.
  5. Доступний туалет, доступна парковка, а не парковка/туалет для інвалідів (доступні  туалети – це просто великі, зручні приміщення, якими можуть скористатися і люди з інвалідністю, і мами з візочками, і туристи з величезними валізами).
  6. Людина з порушенням зору, а не сліпий.
  7. Людина з порушенням слуху, а не глухий.

Як комунікувати з людьми, які мають порушення слуху:

  1. Знайдіть тихе, гарно освітлене місце і станьте на відстані метра від людини.
  2. Говоріть повільніше, не кричіть.
  3. Люди з порушеннями слуху сприймають світ очима, тому говоріть лише тоді, коли маєте зоровий контакт зі співрозмовником.
  4. Не жуйте жуйку під час розмови.
  5. Добре артикулюйте, але в міру.
  6. Щоб звернути увагу співрозмовника варто лише торкнутися його плеча, або руки.
  7. Якщо людина з порушенням слуху говорить із вами через перекладача,  варто звертатися безпосередньо до співрозмовника, а не до перекладача.
  8. Для елементарної комунікації можна вивчити лише дактиль (жестову абетку).

Як комунікувати з людьми з порушеннями зору:

  1. Поводьтеся спокійно і не намагайтеся проявляти надмірного співчуття і жалості.
  2. Не виявляйте цікавості з приводу порушень зору людини.
  3. Пропонуйте допомогу, проте не вважайте, що вона потрібна апріорі.
  4. Завжди звертайтеся безпосередньо до людини.
  5. Називайте себе, а також інших співрозмовників, чи присутніх.
  6. Якщо хочете потиснути руку, скажіть про це.
  7. Під час зустрічі із людиною з порушеннями зору не питайте, чи впізнала вона вас, назвіть себе.
  8. Якщо спілкуєтеся з групую людей, які мають порушення зору, то щоразу кажіть, до кого ви говорите.
  9. Якщо під час розмови ви переміщуєтеся, то попереджайте про це.
  10. Цілком нормально говорити до таких людей: «дивись», адже це означає «дивись руками». Гірше буде, коли скажете: «помацай».
  11. Під час розмови не бійтеся говорити про кольори.
  12. Намагайтеся наділити слова мімікою та жестами.
  13. Інформуйте людину з порушеннями зору про те, що відбувається навколо.

Як комунікувати з людьми, які мають порушення опорно-рухового апарату:

  1. Використовуйте фрази «присісти», «пройти» тощо.
  2. Звертайтеся до людини особисто.
  3. Пропонуйте допомогу ненав’язливо.
  4. Будьте готові витратити на розмову з людиною більше часу ніж зазвичай, адже у людини з ДЦП може бути уповільнена вимова.
  5. Зосередьтесь на словах людини, а не на рухах (у деяких людей із ДЦП можуть бути неконтрольовані рухи).
  6. Дайте співрозмовнику договорити, не намагайтеся пришвидшити його мову.
  7. Підтримуйте зоровий контакт та максимально концентруйтеся на змісті.
  8. Якщо розмова затяглася, присядьте на стілець, адже людям на візках важко довго тримати голову піднятою вгору.
  9. Не забувайте, що візок – це особистий простір людини, тому перш ніж його чіпати потрібно попросити дозволу у власника. Не присідайте і не кладіть свої речі на візок.

Також тренери навчали черкащан, що робити, коли ви стали свідком епілептичного нападу. Варто зрозуміти, що ця хвороба дуже поширена в Україні та світі. За статистикою, вона є третім найпоширенішим захворюванням після інсульту та хвороби Альцгеймера.

Для початку варто зруйнувати найпоширеніші міфи, які вигадали люди про епілепсію.

  1. Люди з епілепсією – психічно хворі. Є дуже багато форм такої хвороби, більшість із них ніяк не проявляються.
  2. Люди з епілепсією – не такі розумні, як інші. Серед знаменитостей, які мали епілепсію, – Ньютон та  Едісон.
  3. Ці люди мають інший вигляд. Неправда, ці люди нічим не відрізняються від інших.
  4. Епілепсія заразна. Хвороба передається лише спадково і в окремих випадках.
  5. Під час нападу людина може проковтнути язик. Це міф. Якщо вона його і прикусить, то це буде менша шкода, ніж та, яка виникає, коли інші намагаються засунути сторонній предмет до рота людини у якої напад (були випадки, що таким чином вибивали зуби і травмували тканини обличчя).

Що робити:

  1. Якщо боїтеся,  не робіть нічого.
  2. Будьте поруч. Людина не розуміє шо сталося, бо втрачає свідомість.
  3. Покладіть людину горизонтально.
  4. Слідкувйте, щоб не було гострих кутів поряд.
  5. З початку нападу зафіксуйте час.
  6. Покладіть щось людині під голову, звільніть шию.
  7. Поверніть голову праворуч, або ліворуч, щоб людина не захлинулася слиною.
  8. Неможна стримувати людину під час нападу. Так можна поранити його. Можете лише притримувати кінцівки в такт руху людини.
  9. У людини може зупинятися серце. Це нормально, тому не варто починати робити непрямий масаж і штучне дихання.
  10. Поговоріть після нападу.
  11. Пам'ятайте, що протягом півгодини людині неможна нічого пропонувати, щоб не спровокувати новий напад.

Коли потрібно терміново викликати швидку:

  1. Якщо напад тривалий і продовжується більше п’яти хвилин.
  2. Напад стався з дитиною, людиною похилого віку, вагітною.
  3. Людина серйозно травмувалася.
  4. Дихання не відновлюється після приходу до тями.
  5. Якщо напад стався у воді.
  6. Якщо стався перший напад

Всіх цих порад варто дотримуватися людям, які працюють у сфері обслуговування, а також звичайним черкащанам, щоб бути толерантними і допомагати цим 10% людей з інвалідністю швидше інтегруватися в суспільство і почуватися комфортно.

Подібні тренінги організатори проводять по всій Україні. Ощадбанк підтримує таку ініціативу і запршує команду тренерів навчати не лише керівників відділень нового формату, а й партнерів та клієнтів. Також Ощад модернізує старі відділення та створює нові, інклюзивні. Одне з таких доступних відділень незабаром відкриють у Черкасах. Там уже побудували зручний пандус із 10% ухилом, маршрут до відділення вимощений тактильною плиткою. Також є термінал для людей із порушенням зору. У ньому є "телефонна трубка". З неї робот дає підказки щодо користування приладом, завдяки чому незрячі клієнти можуть самостійно здійснювати деякі операції. Ознайомитись з усіма ознаками інклюзивності і перевірити їх на практиці можна буде після відкриття відділення.

Вгору