Ось уже понад рік редактор найпопулярнішої та найстарішої газети Донецька «Донбас» Олександр Бриж живе і успішно працює в Черкасах.
Тиражі газети, звісно, дуже впали, а редакції, яка раніше мала кількаповерхове приміщення та власну друкарню тепер доводиться працювати он-лайн із різних міст України. Проте, редактор не втрачає оптимізму і вже зміг залучити для підтримки газети кошти міжнародного гранту. Олександр Бриж переконаний – головне, що газета має проукраїнську позицію і доносить її до своїх читачів, повідомляє Нова Доба.
Захоплення терористами і вимушене переселення
Спокійний плин життя редакції «Донбасу» змінився 2 червня 2014 року. Саме тоді бойовики, які напередодні захопили телецентр в Донецьку та міську газету Тореза «Гірник» із автоматами та навіть кулеметом увірвалися до редакції. Терористи проводили обшуки у кабінетах, забирали у працівників гроші, вилучали статутні документи та намагалися відкрити сейфи. А Олександра Брижа разом із редактором газети «Вечірній Донецьк» повели на допит.
- Відбувався допит у приміщенні ОДА, там, де раніше засідала обласна рада. Допит проводили двоє. Грали у «поганого» і «хорошого» поліцейського. Перший – чеченець Мансур, істерично кричав, що ми вбиваємо їхніх старих і дітей та гвалтуємо жінок та ще говорив інші безглузді речі. Інший бойовик на ім’я Річард Ялі більше схиляв нас до співпраці з бойовиками. Хочу зауважити, що бойовики сприймають журналістів якраз як своїх «інформаційних бійців». Вони так і говорять – ви наші солдати. За непокору обіцяли розстріляти на площі перед пам’ятником Леніна, оскільки якраз планували провести публічний розстріл. На кожне зауваження про те, що ми живемо в Україні і працюємо за українськими законами повторювали, що знають, де ми живемо. Після такого ми, звісно, не затримувалися в Донецьку й на добу.
Переночували у друзів, зібрали речі і виїхали у Київ. Після того кілька місяців жили у Запоріжжі, а згодом «осіли» у Черкасах. Редакцією я тепер керую прямо звідси. Журналісти мої – хто де – і в Запоріжжі, і в Маріуполі. Працюють за угодою. Звісно, про самоокупність годі й говорити. Ми втратили і власну друкарню, і більшість читачів, адже з 28 тисяч тираж скоротився до 4. Та й газета приходить в руки не завжди вчасно. Інколи з тижневим запізненням, тоді, коли світ уже побачив новий номер. Проте, завдяки міжнародному гранту, який підтримуватиме нас до Нового року, поки тримаємось на плаву. А далі – час покаже.
Нині душу Олександра Брижа найбільше гріє те, що його родина нині у безпеці. Два сини працюють у медіабізнесі в Києві. Наймолодший 9-річний Іван успішно навчається у 17-тій школі Черкас, відвідує секцію футболу і вже навіть перемагає у змаганнях. Поряд дружина, яка водночас є бухгалтером сімейного газетного бізнесу та старенькі тесть із тещею, які поволі освоюються на новому місці. Але найголовніше, що всі вони тепер мають мирне небо над головою.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
