“Кототерапія”: черкащани можуть врятувати тварин із притулку обіймами

19 липня 2020, 20:00

Працівниця черкаської ветклініки, в якій влаштували гуртожиток для котів, каже, що найбільше вони потребують людської уваги. Тому волонтерів для котячої терапії обіймами тут чекають найбільше.

Адміністратор ветеринарної клініки "Vetta-Survey" Валерія Бондаренко розповідає, що всі тварини в гуртожитку повністю проліковані та готові до переїзду в новий будинок - цього вони потребують найбільше.

Зооволонтери влаштували у клініці дві кімнати - для кошенят і дорослих котів, які жартома називають гуртожитками. Однак доки чотирилапі у клініці, деяким із них доводиться наново вселяти довіру до людей.

"СЕРЕД КОТІВ ТАКОЖ Є "ХАТІКО"

- До нас потрапив котик породистий зовсім диким. Його колись взяв собі дідусь і дуже любив, піклувався до самої смерті. А коли помер, то будинок його продали діти, а кота викинули на вулицю. Два роки він шукав господаря, намагався пройти у свій двір або в сусідські, але його скрізь били і проганяли, - розповідає президент Черкаського обласного благодійного фонду «Життя» Оксана Савіцька.

Кошка нибелунг: особенности породы и рекомендации по уходу — 4 Лапки
Фото породи тематичне

Зараз кіт живе у дитячій кімнаті, оскільки недовіра до інших тварин і людей проявляється й досі. Однак він готовий до переселення у терплячі та турботливі руки якнайближчим чаасом.

Часто у клініку потрапляють тварини, доля яких не турбувала людей. Через це деякі потрапляють у ветзаклад у запущеному стані.

"РЕЖИМ "МУРКОТІННЯ" ВМИКАЄТЬСЯ АВТОМАТИЧНО"

- Це кошенятко потрапило в жахливому стані - в тілі були личинки, очі зовсім заліплені виділеннями та кров'ю. Ветеринари сподівалися, що зір відновиться, але ні - маленька сліпа. Хоча вона не бачить, але поводить себе як звичайна кицька. Спершу вивчить розташування предметів, а потім бігатиме без зупинок.

Волонтери просять розповісти про кошеня навіть закордонним друзям і знайомим, аби в малечі з'явився шанс бути усиновленою.

Свою родину також шукають четверо маленьких кошенят. Доля кожного з них різна - трьохмасне кошенятко підкинули просто під двері клініки, інші народилися на вулиці і були змушені виживати поміж автівок і байдужих людей.

Малюки вмикають режим "муркотіння", коли бачать, що в їх "гуртожиток" заходить хтось із відвідувачів.

Люк, дорослий кіт, у кімнаті з кошенятами сидить для виховання "молодшого покоління". Оксана Савіцька розповідає, що потрапив у притулок він повністю диким. Однак своє призначення знайшов у турботі про котячих дітей.

- Він не кожного ветлікаря навіть підпускав до себе. Але з часом почав піклуватися про кошенят і м'якшати на очах. Іноді він лежить, а малі по ньому повзають, граються з хвостом чи лапами - він дозволяє так розважатись кошенятам, - розповідає директорка фонду.

"ДОРОСЛИЙ КОТЯЧИЙ ГУРТОЖИТОК - ТЕРИТОРІЯ ЛЮБОВІ ТА... ДІЄТ"

Адміністраторка "Vetta-Survey" Валерія Бондаренко розповідає, що в дорослій кімнаті кожен чотирилапий має своє місце та територію. Однак довгий період перебування в цій кімнаті збільшує термін адаптації у новому домі, куди його заберуть.

У кожного чотирилапого різні звички, тому працівникам доводиться враховувати індивідуальні особливості кожного підопічного.

- Для деяких котиків потрібне окреме харчування через стан здоров'я або ж просте ожиріння, як у Барса. Через це доводиться їх зачиняти у клітки, де харчування лише дієтичне чи спеціальне в залежності від породи, - розповідає Валерія.

Один із таких підопічних у клініці - Барс. Раніше він у клініці познайомився із кішечкою, яка стала коханням усього його життя. Однак її забрали в турботливі руки нові господарі, а Барс тепер живе суворим холостяцьким і дієтичним життям.

- Він кричить, ображається і свариться. Все через те, що його вага надмірна і потрібно її трохи зменшити. Тепер навіть не завжди дає себе погладити, - розповідає Валерія Бондаренко.

Майже кожен кіт, який потрапляє у притулок, має непросту долю. Оксана Савіцька розповідає, що деяких чотирилапих рятували майже з того світу.

- Один із котів жив на "Хлібзаводі". Шерсть на собі носив як панцир - все збилося в один жмут, шкіра не дихала. Довелося брити налисо. Інший жив під кіоском із шаурмою. Йому прокусили лапу і він шкутильгав на трьох, шукав собі їжу під ногами у покупців, - розповідає зоозахисниця. - А чорно-біла кицька Панда їла пакет, коли ми її побачили. Можливо, у ньому були залишки їжі, але дівчинка була доведена до відчаю.

У котячому гуртожитку в котів періодично вмикаються батьківські інстинкти - вони починають турбуватися один про одного, вилизувати та спати в купці, обіймаючись. Так вони позбавляються дефіциту уваги та кохання.

"КОТЯЧИЙ БЕБІ-БОКС" І ПОЖИТТЄВА ЗНИЖКА

Президент БФ «Життя» Оксана Савіцька розповідає, що разом із будь-яким кошеням, яке заберуть із притулку, подарують "бейбі-бокс".

- У комплекті корм для малечі, рожева ковдра та мисочка. Це наше придане для малюків, - розповідає пані Оксана.

Також для всіх "випускників" притулку в лікарні діє пожиттєва знижка на лікування та будь-які процедури.

"КОТАМ НЕОБХІДНА ТЕРАПІЯ ОБІЙМАМИ"

Валерія Бондаренко розповідає, що найчастіше коти страждають від дефіциту уваги та кохання. Врятувати їх можуть відвідувачі.

- Ми пропонуємо приходити і просто гладити та спілкуватися з котами. Їм необхідно, аби хтось чухав, грався, проявив зацікавленість до них. Це дарує радість котикам, бо наодинці один із одним вони дуже сумують, - каже адміністраторка. - А приходити до котиків можна з 9-ї ранку до 5-ї години вечора щодня.

Під час карантину кількість відвідувачів у клініці дещо обмежена. Однак відразу після його закінчення Валерія закликає черкащан навідувати чотирилапих і дарувати їм свою турботу. Вона сподівається, що всіх тварин заберуть до нових батьків, але гуртожитки не пустіють ніколи.

- З початком літа кількість безпритульних котиків збільшилася. Дається в знаки те, що свого часу господарі кішок не стерилізують, а коли ті народжують - викидають кошенят на вулицю. Іноді підкидають під двері клініки, але найчастіше лишають на смітниках, - згадує адміністраторка клініки-"гуртожитку" Валерія Бондаренко.

"ДОПОМОГТИ ЧОТИРИЛАПИМ МОЖНА ОБІЙМАМИ ТА ПОБУТОВИМИ РЕЧАМИ"

Допомогти котам черкащани можуть пожертвуваннями або речами, які найбільш необхідні в притулку.

Валерія Бондаренко каже, що найбільш будуть раді кігтівочці (іграшці, призначеній для того, щоб коти дряпали свої кігті) та кліткам. Останні необхідні постійно, оскільки чим більше кліток мають волонтери - тим більше тварин може жити у клініці чи в гуртожитках.

- Також нам необхідні наповнювачі для котячих лотків і корм, сухий та вологий. Потрібні пелюшки, щоб котів після операцій класти на них, - згадує Валерія.

Також у клініці не відмовляться від пуфиків, подушок і будиночків для котів, аби ті могли спати. Зайвими не будуть іграшки.

- Але найбільше ми потребуємо нових господарів для наших котиків, щоб ми могли забирати на соціальну перетримку інших тварин.

Автор Аліна Євич

Поділитись

Коментарі

Вгору