Унікальний випадок трапився в роботі служби у справах дітей Черкаської міської ради, фахівці якого доклали усіх зусиль, аби повернути з Росії на Україну півторарічного хлопчика – громадянина нашої держави.
Аби це вдалось зробити, близько чотирьох місяців відповідні служби та відомства, як з українського, так із російського боку узгоджували всі юридичні моменти та готували необхідні документи.
Як розповіла начальник служби у справах дітей Світлана Шишлюк, була проведена надзвичайна складна і масштабна підготовча робота, аби повернути на Батьківщину маленького Данііла. Зокрема, істотну підтримку та допомогу надали перший секретар з консульських питань Посольства України в Російській Федерації Світлана Середенко, представники Міжнародної організації міграції в Росії – Ольга Рибакова і в Україні – Тетяна Штанєва, представник громадської організації «Від серця до серця» Людмила Проценко, а також фахівці органів опіки і піклування міста Ногінськ Московської області.
– Це – досить тривала і дещо заплутана історія, яка могла закінчитись нічим. Адже було дуже багато перепон та проблем з оформленням належного пакету документів, отриманням всіляких дозволів та погоджень і т. д. А після – потрібно було ще й поїхати в Росію, забрати півторарічну дитину та перевезти її до Черкас, що особисто зробила начальник відділу захисту прав дітей Людмила Івангородська. Це була досить складана ситуація. Адже до кінця не було впевненості, що з російського боку не виникнуть якісь негаразди, що дитину віддадуть, і взагалі – як вестиме себе півторарічний малюк поруч з незнайомою йому людиною. Я вдячна своїй колезі Людмилі Івангородській, що вона справилась із цією відповідальною задачею, – наголосила Світлана Олександрівна.
А історія була така: свого часу мама хлопчика виїхала на заробітки в Росію, де й дізналась, що при надії. Влаштувалась працювати на господарстві в одній з родин у місті Ногінськ Московської області, де й знаходилась до моменту пологів. Народивши хлопчика, згодом зіткнулась з контролюючими структурами, які виявили відсутність документів на легальне проживання та працевлаштування у Росії. Після чого жінку примусово депортували, а її дитина лишилась у лікарні, оскільки на той момент вона ще не отримала свідоцтво про народження (для чого потрібно дані батька, який знаходився в Україні). Отже, у неї не було можливостей повернутись з новонародженим малям на батьківщину.
По приїзду додому жінка звернулась по допомогу у поверненні її дитини з Росії у службу у справах дітей Черкаської міської ради, а також – до фахівців громадського осередку «Від серця до серця», які є офіційним представником Міжнародної організації з міграції в Черкаській області, та мають досвід у вирішенні подібних справ.
– Завдяки такій спільній роботі вдалось зрушити це непросте питання з місця, – наголосила Людмила Івангородська. – Окремі слова подяки хочу висловити приватному нотаріусу Аллі Степаненко, яка абсолютно безкоштовно оформила та завірила усі належні документи, як українською, так (як вимагалось) російською мовами. Крім цього, ми звернулись по допомогу в Посольство України в Російській Федерації, Міністерство закордонних справ, до Державної прикордонної служби України, отримавши всебічне сприяння та підтримку. Зокрема, при перетині україно-російського кордону був даний режим, так званого, «зеленого коридору». Тож мені з маленькою дитиною на руках не довелось проходити тривалі процедури перевірок.
Варто відзначити, що Українське представництво міжнародної організації міграції оплатило дорогу, і також їх російські колеги забезпечили транспортом та супроводом під час пересування в Росії. Це, до речі, дуже допомогло. Оскільки були обмежені часові рамки на вирішення усіх питань впродовж дня, аби встигнути на потяг додому.
– Я боялась, що хлопчик буде плакати. З дому заздалегідь разом з його мамою ми підготували йому іграшки, одяг, їжу, памперси та все необхідне для маленької дитини. Спершу, звісно, хлопчик з острахом та недовірою реагував на мене, але згодом я взяла його на руки, обняла, приголубила і дитина заспокоїлась. Було видно, що йому цього не вистачає. Дитина у півтора роки не ходила, погано сиділа, насторожено реагувала на оточуючих, що, насамперед, свідчило, що нею просто нікому було займатись. Тільки згодом хлопчик ледь не вперше почав посміхатись. Йому просто потрібна мамина турбота та любов, – відзначила Людмила Анатоліївна.
Водночас додає, що вона з колегами зі служби у справах дітей тепер наглядає за долею цієї дитини. Наскільки хлопчик адаптується у новій для нього атмосфері. Оскільки у його мами є ще двійко дітей.
Зокрема, вже зараз вирішується питання щодо оформлення документів на отримання державної допомоги, аби дещо полегшити фінансовий стан родини.
– Крім цього, спільно з колегами з міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ми здійснюватимемо соціальний супровід цієї родини, – зауважила Світлана Шишлюк.
За інформацією прес-служби Черкаської міськради
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
