Ярослав Литвин втілює образ Василя Симоненка. Фото Дар'ї Бунякіної
8 січня минає 80 років від дня народження українського поета та журналіста Василя Симоненка. 2015 рік на Черкащині, де він жив і працював аж до смерті, оголосили роком Симоненка. У день його ювілею, відбудуться офіційні заходи зі вшанування пам’яті поета, вручення щорічної премії його імені, а також літературно-мистецький вечір. У його межах у Черкаському театрі відбудеться прем’єра документальної історії про поета «Серед грому і тиші» від режисера Сергія Проскурні, пише Радіо Свобода.
Театральне відкриття невідомого Симоненка. Так про документальну історію «Серед грому і тиші» про життя Василя Симоненка говорить її автор та режисер Сергій Проскурня. Нову виставу він створював на основі повідомлень ЗМІ часів життя та творчості Василя Симоненка, датованих текстів самого поета та спогадів його друзів і знайомих.
«Ці деталі ми вихоплюємо з тканини вистави у різних репліках. Але з них і з цього середовища, яке ми створюємо, формується тканина, фактура того часу. Атмосфера, в якій він існував, в якій він був тим, ким став. Він писав у стіл справжнє, дисидентське, з погляду того часу. А друкував офіційне, партійне, очолив ідеологічний відділ газети «Молодь Черкащини». Якщо нам вдасться передати атмосферу тієї епохи, в якій він не міг бути собою справжнім і конфлікт його особистості з цією епохою, от тоді ми досягнемо певного ефекту», – говорить режисер вистави.
Фото Дар'ї Бунякіної. Режисер вистави Сергій Проскурня разом з акторами
На головну роль Сергій Проскурня обрав непрофесійного актора. У новій виставі образ Василя Симоненка втілить молодий філософ, читець-декламатор та актор-аматор Ярослав Литвин.
«Він прекрасно розуміє, хто такий Симоненко, що таке шістдесятництво, яка ця атмосфера. І ті речі, які не знає актор, якому це все треба читати, розповідати, він їх схоплює дуже швидко. Претензія до нього, як для людини, яка не володіє акторськими техніками та технологіями, в цій ситуації не працює. Бо сам Симоненко, по суті, випадав зі свого середовища. І ось так актор-аматор і читець-декламатор Ярослав Литвин випадає із середовища наших професійних артистів. В якійсь мірі це та сама модель взаємин маси і одиниці», – пояснює свій вибір Сергій Проскурня.
«Він говорив лише тоді, коли мовчати вже не було можливості»
Для вистави разом із режисером Ярослав Литвин відібрав ті вірші Василя Симоненка, які сам відчуває та зможе «прожити» на сцені. Водночас він не обіцяє глядачам фотографічної точності поета.
«Він людина, котру не могли зіпсувати жодні умови. Ані популярність, ані відчуття, що ти якийсь особливий. У Симоненка усього цього не було. Він був відірваний від того всього київського бомонду, він довгий час не читав своїх віршів нікому, не признавався в тому. Він говорив лише тоді, коли мовчати вже не було можливості. Це ситуація людини, котра настільки багато в собі тримає, настільки багато в собі переживає. І це все з нього виривається і перетворюється у вірші», – говорить Ярослав.
«Треба було кимось прикидатися і легше було прожити саме людям більш пробивним та нещирим»
Іще одну головну роль збірного персонажу грає черкаський актор Павло Гончаров. Він як тінь іде за Василем Симоненком та шкодить йому впродовж життя.
«Це натяк на все те комуністичне життя, коли людині важко було пробиватися з собою, зі щирістю. А треба було кимось прикидатися і легше було прожити саме людям більш пробивним та нещирим», – говорить актор.
Документальну історію «Серед грому і тиші» Сергій Проскурня з акторами підготував за кілька тижнів. Таку практику режисер застосовує не вперше, однак, цю виставу в Черкаському театрі він зробив найшвидше. Опісля прем’єри у ювілей Василя Симоненка вистава буде і в репертуарі театру. Для Черкас це не перша документальна історія: на честь 200-річчя співака та композитора Семена Гулака-Артемовського черкаські актори зіграли виставу «Невідомий Артемовський».
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
