Дебютантки з чемпіонськими намірами: ТОП кращих гравчинь наймолодшої дівочої команди

06 квітня 2019, 07:59

Вони рівняються на зірок української Суперліги та не пропускають тренувань. А ще відстоюють честь Черкащини на всеукраїнському рівні. Йдеться про наймолодшу дівочу команду баскетбольної школи "Мавп" – "Венето-Черкаси-2007". Попри юний вік, дівчата вже тішать гучними переможними виступами у дивізіоні "А" ВЮБЛ.  У перерві між тренуваннями поділилися своїми амбітними планами, суворими обмеженнями та чемпіонським налаштуванням. Знайомтеся, найменші баскетбольні дебютантки Черкас.

Каріна Шевцова, 12 років

У спорті: один рік.

Позиція: захисниця.

Про баскетбол: «Спершу я займалася танцями. Тоді мене подружка покликала на заняття баскетболом. Спершу я злякалася, тоді ризикнула й пішла, про що не пошкодувала. Як тільки взяла до рук м’яча, то вже не випустила. Після того почала займатися. Пішов прогрес і вже не хотілося зупинятися. Спершу батьки сприйняли це не серйозно. Хоча мама сама грала у баскетбол, але потім перейшла у легку атлетику. Зараз же вони мене підтримують дуже, вболівають».

Фізична форма: «Я за тілобудовою струнка, тому ніколи за це дуже не думала. Але, коли знаю, що буде перерва у тренуваннях, то займаюся вдома й намагаюся не пропускати фізкультуру у школі. На цьому етапі мені достатньо».

Улюблена страва: «Люблю піцу. Але намагаюся уникати шкідливих та важких продуктів. Це впливає на якість м’язів».

Про команду: «Спершу ми дуже хвилювалися і навіть боялися суперниць. Та це минуло, як тільки у нас з’явився командний дух. Ми віримо, що все зможемо, хоча бувають дуже важкі команди».

Хочу грати як: Олександр Кольченко, Руслан Отверченко та Крістофер Коуклі.

Спортивні амбіції: «Я стала більш розвиненою, побачила різні міста,  почала краще мислити. Тому хочу пов’язати з цим видом спорту життя, але поки не знаю як.

Анастасія Левченко, 11 років

У спорті: півтора роки.

Позиція: форвард.

Про баскетбол: «Зайнялася баскетболом, бо мені подобається цей вид спорту. Я знаю, що буду цим жити. Зараз у мене світ обертається навколо гри та всього, що з нею пов’язане. Тут потрібно працювати в команді, можна познайомитися з новими друзями, багато поїздок, відкривання нових міст, знайомств».

Фізична форма: «Додатково працюю сама. Качаю прес, ноги, роблю вправи на координацію, пластичність. Аби на тренуванні бути більш продуктивною».

Улюблена страва: «Мамині салати, дуже їх люблю. Але намагаюся уникати майонезу».

Про команду: «Я вважаю, що ми сім’я. Ми дружимо один з одним. Хоча бувають конфлікти і не тільки через гру. Але ми їх намагаємося залагодити. Звісно, хтось з кимось більше спілкується, хтось менше. Але головне – у нас спільна мета».

Хочу грати як: Іван Ткаченко.

Спортивні амбіції: «Я хочу колись грати у Суперлізі. Для цього зараз докладаю максимум зусиль. Впевнена, у мене все вийде».

Оля Бабак, 12 років

У спорті: один рік.

Позиція: захисниця.

Про баскетбол: «Для мене баскетбол почався у моєму дворі. Моя подруга займалася і часто кликала грати, але я відмовлялася. Проте одного разу таки наважилася  і не пошкодувала. Потім спробувала свої сили у відборі в команду і пройшла. Мене ця гра захоплює у першу чергу своєю контактністю у всіх відношеннях. Ми як один живий організм. Радіємо разом, засмучуємося – теж разом. Це набагато краще, ніж футбол, як на мене».

Фізична форма: «Навіть взимку я стараюся вийти в двір і покидати в кільце, розім’ятися. Намагаюся не сидіти вдома, а постійно рухатися».

Улюблена страва: «Я пробую менше їсти солодкого, але це не дуже сильно виходить. Почала більше вживати овочів та фруктів».

Про команду: «У нас у кожного є своє. Хтось дуже сильний, хтось дуже швидкий, хтось дуже пластичний, а хтось – влучний. Але ми стараємося бути однаковими, щоб у всіх були максимально розвинуті ці якості. Постійно підтягуємося».

Хочу грати як: Руслан Отверченко.

Спортивні амбіції: «Якщо по кидках – то мені не легко кидати триочковий. Якщо вести м’яча – то можу втрати його. Потрібно працювати далі. Не пропускати заняття. Можливо інколи не так гарно вчитися в школі, але на майданчику – без права на помилку. Хочу стати відомою баскетболісткою. Це моя мета, треба до неї йти. Треба вивчитися і йти далі. Мені здається, що мене помітять і в мене вийде».

Кіра Куроп’ятник, 11 років

У спорті: три роки.

Позиція: другий або третій номер.

Про баскетбол: «Мені дуже подобається захист, у нападі теж починаю краще грати, намагаюся все потроху вдосконалювати. Важко дається гра на великих швидкостях. Тому постійно працюємо над фізичною підготовкою. Навіть після успішних ігор маю цілий список претензій як до себе, так і до дівчат. Інколи навіть сваримося через це,але вже на тренуванні миримося,тому що всі за одне».

Фізична форма: «Для мене це важливий аспект, тому намагаюся не пропускати ані тренувань, ані фізкультури в школі. Розумію, що це левова частка моїх потужностей. Тому постійно працюю над удосконаленням швидкості, пластичності, легкості».

Улюблена страва: домашня кухня.

Про команду: «Скоро у нас тур у Вінниці. Ми сподіваємося, що виграємо у Харкова, для нас це принципово, налаштовуємося. Тур запланований на квітень. Тому дуже розслаблятися ніколи. Трошки посвяткуємо і знову до тренувань, у залу».

Хочу грати як: Дмитро Липовцев, Олександ Кобець та Олександр Кольченко (Суперліга). У НБА Стефен Каррі.

Спортивні амбіції: "Вийти на професійний рівень та зробити баскетбол серйозною справою життя, грати за збірну"

Поліна Дружченко, 11 років

У спорті: півтора роки.

Позиція: другий та третій номери.

Про баскетбол: «Наш тренер Наталія Борисівна вчитель фізкультури в моїй школі. Вона побачила, що я можу і запросила на перегляд. Я прийшла. Спробувала і в мене почало виходити. Так і лишилася в команді. Моє головне завдання вчасно приймати м’яч та віддавати».

Фізична форма: «Для мене вистачає тренувань. Тому  я стараюся їх не пропускати й викладатися на кожному по максимуму».

Улюблена страва: «Дозволяю фрукти, овочі, каші та усілякі супи. Не дозволяю собі сухарики та чіпси. Улюблена страва рис з овочами».

Про команду: «Ми намагаємося проводити час разом і поза майданчиком. Хоча це вдається не завжди. Ми намагаємося багато спілкуватися, говорити, ділитися. Ми дуже дружні. Я знаю, що якщо у мене щось станеться або мені буде страшно – команда мене завжди підтримає».

Хочу грати як: Олександр Кольченко.

Спортивні амбіції: «У мене не виходять два кроки і повороти. Натомість, вже можу гарно цілити в кільце.Хочу стати баскетболісткою і захищати нашу збірну. Для цього, як на мене, потрібно працювати багато та вірити в себе».

Вероніка Гибало, 11 років

У спорті: півтора роки.

Позиція: перший номер.

Про баскетбол: «Я ходила на баскетбол до свого тренера в школі і він мені запропонував, щоб я себе спробувала у професійній команді. Тоді я пішла у «Черкаські Мавпи». Спершу був відбір та тренування у 17-ій школі. Я його пройшла і лишилася. Я дуже чекаю кожне тренування, мені хочеться сюди ходити.

Фізична форма: «Постійно працюю над собою, дивлюся якісь вправи в соцмережах».

Улюблена страва: «Можна їсти всі продукти, але не ті, які мають багато калорій та фастфуд. Також намагаюся уникати всього смаженого».

Про команду: «Ми намагаємося та вчимося довіряти одна одній не лише поза майданчиком, а й на ньому. Особливо під час матчів. Інколи нам буває страшно, ми так і говоримо тренеру. Тоді вона нас саджає та каже потрібні слова і страх зникає. Ми дуже дружні, сподіваюся, це не зміниться».

Хочу грати як: Ігор Бояркін.

Спортивні амбіції: «Моє слабке місце – у мене не вдається «маятник». Сильне – я добре веду правою рукою і забиваю. Думаю, це мені допоможе пробитися у доросли баскетбол. Там, знаю. Важче, але я дуже хочу спробувати себе там і прославити Черкащину».

Юлія Власенко, 12 років

У спорті: півтора роки.

Позиція: третій номер.

Про баскетбол: «Мене захопив цей вид спорту ще в школі. Я спробувала і почало виходити,тому хотілося вже займатися лише ним, не полишати. Також мене підтримали мої друзі та батьки».

Фізична форма: «Навіть у вільний час я намагаюся відпрацьовувати якісь елементи гри. Коли ж немає можливості – переглядаю наші ігри, матчі Суперліги, інколи НБА».

Улюблена страва: «Не можна їсти ніяких чіпсів, сухариків. Я намагаюся дотримуватися правильного харчування. Тренер нас так налаштовує».

Про команду: «Ми дружні, ми не сваримося, граємо дуже класно. Але нам ще бракує досвіду та зіграності. Над цим ми зараз працюємо майже щодня».

Хочу грати як: Олександр Кобець та Дмитро Липовцев.

Спортивні амбіції: «Я хочу стати професійною баскетболісткою. Знаю свої задачі на гру. Головне – щоб не було перемішок і ти чітко виконував своє завдання на майданчику. Треба давати гарні передачі, вправно вести м’яч. Треба бути настирною та проявляти себе».

За інформацією із прес-служби БК "Черкаські мавпи".

Вгору