За останні півтора десятиліття у Черкасах горіли лікарні, підприємства, склади і навіть театр

30 березня 2018, 07:43

Справді – після трагедії в російському Кемерово увага як професійних вогнеборців, так і пересічних обивателів, зосереджена на безпеці ТРЦ. Та хіба лише вони перебувають у зоні пекельного ризику пише Нова Доба.

20 січня 2003 року – горів шостий поверх обласної лікарні. Причина займання – “дріб’язкова”, замкнення у електрогрілці, залишеній увімкненою без нагляду. Наслідки – серйозні: довелося евакуювати понад 200 хворих.

12 травня 2005 року – пожежа 3-ї категорії у старому корпусі все тієї ж обласної лікарні. Боротьба з вогнем на площі близько 2 тисяч квадратних метрів тривала понад 6 годин, евакуювали 60 осіб. Будівля 1954 року згоріла вщент. У надзвичайній події прослідковувався кримінальний підтекст: за день до неї прокуратура зацікавилася діяльністю медико-соціальної експертної комісії № 3, яка розташовувалася у приміщенні.

15 серпня 2007 року – пожежа 3-ї категорії на складі ВАТ “Ватфарм”, де зберігалося 30 тонн вати. Причина – грубе порушення вимог техніки безпеки при зварювальних роботах.

11 серпня 2010 року – 20 одиниць техніки та понад 100 рятувальників боролися з колосальною пожежею на “Темпі”. Вигоріло понад 700 квадратних метрів даху, а стовп диму сягав 100-метрової висоти. Причину пожежі не встановили, як основна розглядалася версія умисного підпалу.

10 березня 2011 року – пожежа на складі НВК “Фотоприлад”. Зварювальні роботи поблизу дерев’яної тари призвели до їхнього миттєвого займання. Пожежним вдалося ліквідувати вогнище на самому початку, вберігши тим самим інші приміщення.

12 березня 2011 року – “постріл дуплетом”. За два дні горів склад, але цього разу все було серйозніше: площа стихії – 250 квадратних метрів, вогняне середовище – побутова хімія. На вулицю Берегову довелося виїхати 12 екіпажам зі 65 спеціалістами МНС. Пожежні швидко відтіснили вогонь від інших складів і за годину впоралися з непростою ситуацією.

15 листопада 2011 року – вогонь на меблевій фабриці “Адель” у Дахнівці. Горів адмінкорпус та один з цехів, усього 200 квадратів. Приборкання вогню не видавалося складним, допоки не з’ясувалося, що на місці надзвичайної ситуації катастрофічно низький тиск у пожежних гідрантах.

9 березня 2012 року – а ось і ТРЦ. “Дим без вогню”, у практиці пожежних таке трапляється не рідко. Того злополучного вечора довелося евакуювати відвідувачів ТРЦ “Дніпро Плаза”. Замикання сталося у щитовій біля відділу хутряних виробів.

1 червня 2012 року – і знову зварювальники. Цього разу вони примудрилися підпалити непрацюючий корпус на території “Хімволокна”. В результаті вогонь знищив 200 квадратів утеплювача стін та більшу частину даху.

16 червня 2012 року – пожежа на колесах: неподалік Білозір’я в русі загорівся тепловоз.

23 жовтня 2013 року – ближче до півночі сталася велика пожежа на Черкаській ТЕЦ: загорілася трансформаторна підстанція високої напруги. Техногенний вогонь приборкували 11 одиниць техніки і понад 50 рятувальників. І якщо безпосередньо зі стихією вони впоралися за неповних дві години, то її наслідки давалися взнаки й наступного дня, коли в місті виникли перебої з енергозабезпеченням. Окрім цього, повселюдно “полетів інтернет” і зупинилися насоси на Черкаситеплокомуненерго та Водоканалі.

14 вересня 2014 року – уночі запалало складське приміщення між ЦДЮТ та Мак Дональдсом: спалахнуло миттєво й вигоріло до тла разом з товаром. Цьому передувала хвиля владних “репресій” щодо підприємців, які там торгували. Ті залишилися переконаними, що “червоного півня” їм запустили як попередження .

10 лютого 2015 року – 8 спецавтомобілів з 50 вогнеборцями гасили склад поролону на “Хімволокні”. Хімічна складрова пожежі призвела до надзвичайно високої температури в епіцентрі лиха, за словами рятувальників там навіть каски плавилися. Кілька працівників отруїлися продуктами горіння та дістали опіки.

1 липня 2015 року – відтоді, як у квітні 1990-го згорів корпус педінституту, нічого подібного у середмісті Черкас не траплялося. І ось нове лихо: пожежа у драмтеатрі. Вона сталася близько 14.30, спроби ліквідувати її самотужки залишилися безрезультатними. О 14.50 до місця пожежі помчали 11 спецавтомобілів з 58 вогнеборцями, о 15.10 – додаткові сили. На той момент площа вогню сягла 300 квадратних метрів у глядацькій залі, горіло 200 квадратів покрівлі... Всього на місці працювали 17 одиниць техніки, 206 рятувальників, 62 офіцери та курсанти Інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. З ознаками перегріву було госпіталізовано четверо рятувальників. Наслідки пожежі ліквідовуються дотепер, оскільки театр все ще на капремонті, а от про причини пожежі громада так і не дізналася. Хоча силовики мало не на Біблії клялися, що вже за кілька місяців її назвуть. Тож версія підпалу офіційно ані спростувалась, ані підтвердилася.

17-19 вересня 2017 року – горіло не в нас, але цього разу дим чули чи не всі жителі міста. Ірдинські торфовища – давнішнє джерело небезпеки для людей з проблемами дихання, і минулої осені вони не вперше у тому переконалися. З підземним вогнем, що охопив площу у понад 50 гектарів, боролися 16 одиниць техніки та близько півсотні пожежних, але це був не той випадок, коли “залив – і готово”. Здається, що сама природа як спричинила пожежу, так її з часом і ліквідувала. І насправді дещо пізніше означеного 19 вересня.

Вгору