Я ніколи не робив по-новому, а робив по-своєму, – Черевко

24 липня 2014, 16:55

Олександр ЧЕРЕВКО, 1959 р. н., Черкаський фінансовий технікум Будбанку СРСР, Кишинівський державний університет, голова спостережної ради банку «Київська Русь», виконувач обов’язків ректора Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, доктор економічних наук, доцент, заслужений економіст України, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня

- Олександре Володимировичу, вітаємо з високою посадою, але не можна не згадати той час, коли ви очолювали обласну державну адміністрацію. Та яким би не був пост, настає час його полишати.

- І нічого прикрого в цьому немає. Голова ОДА доти голова, поки не збіг термін повноважень Президента України. Я із тих голів, які повністю відпрацювали термін каденції Віктора Ющенка.

- До речі, які зараз у вас стосунки з Віктором Андрійовичем?

- Як і належить – хороші, адже знайомі й близькі ми з 1990 року.

- Передаючи повноваження, що ви побажали наступнику?

- Наздогнати мене у соціально-економічному розвитку Черкащини, тоді радо потисну руку.

- І потисли?

- Не вдалося, бо того рівня, якого досягала Черкащина за моєї каденції (а черкащани пам’ятають, що наша область за цими показниками була першою, другою, у всякому разі завжди у п’ятірці кращих), не досягнуто. Не буду доскіпливо критикувати вже цих попередників, які тільки й займалися критикою своїх попередників (отакий виходить каламбур). Станом на 1 лютого 2010 року – в Національному банку України золотовалютні резерви складали 37 мільярдів доларів США і близько 80 мільярдів гривневих, а вже станом на 1 квітня 2014 року ці резерви були менше 15 мільярдів доларів США. Іншими словами, враховуючи ще подвійне зростання боргів внутрішніх (ОВДП) і зовнішніх,  здача закінчувалася, і нова влада прийняла країну у переддефолтному стані. Та сама ситуація відбулася і в області.

- Після високої посади не розгубилися?

- Як бачите, ні. Мене обрали головою спостережної ради банку «Київська Русь», викладав у банківському університеті Національного банку України. І ось тепер, за пропозицією Міністра освіти і науки, я виконую обов’язки ректора Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького.

- Чи не мали ви бажання все робити по-новому?

- Я ніколи не робив по-новому, а робив по-своєму.

- А чи не віддає це волюнтаризмом?

- Як казав відомий кіногерой, у моєму службовому кабінеті попрошу не висловлюватись (усміхнено). Маю чималий досвід роботи на керівних посадах. Переконався, що найпершою рисою керівника має бути мудрість. Життя швидкоплинне і приносить із собою виклики часу. Сьогодні потрібно радитися із колегами, активною громадою. Тоді твоє особисте рішення буде узгоджене, а отже, і правильне. Треба вміти максимально зберегти те, що є, і максимально запропонувати нове для того, щоб досягти мети. А мета одна – значно підвищити якість навчання, якщо ми говоримо про освіту, підготувати конкурентоздатного фахівця, особистість, свідомого громадянина України.

- На всіх перехрестях тільки й лунало: ми учасники Болонського процесу, ми інтегровані в Європу. І затихло.

- Я відповім вам щиро на це. Бо одержала Україна за рівень освіти за 2012 рік європейську «двійку», і якісним кроком уперед є саме ухвалення Закону України «Про вищу освіту».

- А як очолений вами університет на цьому фоні?

- Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького – найпотужніший сучасний вищий навчальний заклад Черкащини з більш ніж дев’яносторічною історією. Нині в університеті за 47 спеціальностями навчається понад 6 тисяч студентів; навчальний процес забезпечують понад 500 викладачів, з яких 70 відсотків доктори і кандидати наук. В Україні та за її межами широко відомі наукові школи професорів А Гусака, Б. Мінаєва, С. Жаботинської, Ф. Боєчка, В. Поліщука, О. Селіванової та інших науковців. Це свідчить про великий науковий потенціал вишу.

З огляду на уже підписану Угоду про асоціацією з Європейським Союзом, нагальну потребу розвитку економіки України, повернення до національного відродження, формування у свідомості громад необхідності духовної єдності, розвитку національної культури, української мови, розвитку демократичних свобод, проведення реформ децентралізації владних інститутів, формування нового мислення і світогляду у молоді та зважаючи на наш національний статус, ми зобов’язані бути провідним навчальним закладом області.

- Залишається підтримувати високу планку?

- Це і є моєю метою. До речі, я не одинак у таких помислах. Мене підтримує ректорат, учена рада. А щойно до мене звернулася група провідних викладачів університету. Для того, щоб зробити освіту якіснішою, щоб гідно почуватися у конкурентному середовищі, вони пропонують створити консультаційну раду.

- А чи не забагато вже усіляких рад?

- За інших не говоритиму, а от в університеті саме така допоможе мені вирішувати проблеми і досягати мети. Бо керування навчальним закладом має бути прозорим і обов’язково спиратися на громадську думку.

- Тоді й відповідальність буде вмотивованою.

- Саме так.

- А що вже запропонували ви на цій посаді?

- Я є і головою приймальної комісії. Тому, перш за все, запевняю - державне замовлення, безумовно, буде виконане. Але послухавши абітурієнтів, їхніх батьків (а до нашого вишу подають документи з усієї Черкащини), порадившись із ректоратом, дійшли висновку, що можна зменшити плату за навчання на 10-15 відсотків. Підтримали мене голова обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко і міський голова Черкас Сергій Одарич у тому, щоб створити в університеті військову кафедру. Як на мене, це треба було зробити давно, але саме мої нинішні повноваження дозволять це зробити. Давно на часі й створення козацького ліцею. Нещодавно козацька рада Черкащини за нашою згодою ухвалила рішення про створення такого закладу.

- Не так давно на телеканалі «Рось» вийшов сюжет про те, що в університеті створена своя студентська телестудія.

- На базі студії ми за участі голови обласної державної адміністрації відкрили студентське телебачення.

- Принагідно відволічуся на одну репліку від теми. Загалу добре відомі ваші стосунки з Юрієм Олеговичем.

- І це не таємниця, адже вони суто ділові. За моєї каденції на посту голови ОДА Юрій Ткаченко очолював державну податкову адміністрацію в Черкаській області. До речі, вона була однією з найкращих в Україні за надходженням коштів до державного та місцевих бюджетів.

- Уже тоді були помітні в Юрія Олеговича риси керівника ширшого масштабу.

- Тепер це доконаний факт.

- Та повернімося до студентського телебачення.

- Студентське телебачення не тільки висвітлюватиме життя викладацького та студентського колективів, розвиватиме студентське самоврядування, а й допомагатиме боротися із таким ганебним явищем як корупція. Корупціонерам важко буде сховатися від пильного ока телекамер. І звісно ж, одержавши диплом журналіста, наші випускники матимуть як додаток до нього міцну практику. До речі, створення такої телестудії є частиною мого задуму максимально комп’ютеризувати навчальний процес, максимально розширити зону Wi-Fi. Адже майже всі студенти користуються Інтернетом.

- Це не те що моє покоління – мало на своєму озброєнні лише ручки. Але сумління нам було не позичати.

- Час пропонує нові технології як у виробництві, так і в навчальному процесі, але без сумління не обійтися.

- Що ще побачило свіже око, сподіваємося, майбутнього ректора?

- Ще в 30-ті роки був закладений ботанічний сад. Він унікальний, мало який виш України може таким похвалитися. Але знову згадаємо про час. Він невпинно пливе. І частина реліктових насаджень пропала, загинула, всохла. Але ж чотири гектари можна і треба використовувати плідніше. Приміром, зараз широкого розвитку набуло садово-паркове мистецтво, ландшафтний дизайн. Щоб дизайнери втілювали свої задуми на практиці, потрібні рослини, звичайні й екзотичні. От їх можна вирощувати у нашому ботанічному саду. Це буде цінною практикою для студентів і даватиме прибутки у касу університету.

- Не на порожнє місце прийшли?

- Ні, але не можна попередні досягнення засклити в рамочці й ними милуватися. Тільки подальший розвиток забезпечить належне місце у конкурентному середовищі серед вишів Черкащини, та й України. Завжди це було складним завданням. Особливо зараз, коли ще наче діє старий закон про вищу школу, а Верховна Рада ухвалила новий. За ним вищу школу чекають великі зміни. Зокрема, університету буде надано ширшу автономію. А це запорука вижити в конкурентному середовищі.  Новий виписаний у контексті підписаних угод (і політичної, і економічної) про асоціацію з Європейським союзом. Бо не на словах, а на ділі наша освіта має стати таки європейською. Із нового закону випливає створення національного агентства з питань якості освіти. Тепер одержати ліцензію чи акредитацію може тільки сучасний вищий навчальний заклад, який надає освітні послуги високої якості.

- Можливо, це агентство і поставить шлагбаум перед «самопальними» вишами, а їх розвелося вже доста?

- Своє завдання бачу в максимальному розвитку Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, його зміцненні й підвищенні якості освіти кожного студента, який був би максимально затребуваний на ринку праці. А сам новий закон, згадане вами агентство і час дадуть природну відповідь на запитання, багато чи мало, якісно чи ні. Наше завдання працювати, бути сучасними, конкурентними, цікавими і успішними.

- На цьому шляху можуть виникнути опоненти.

- То нічого страшного. Ніколи тих людей, які думають не так, як я, не називав ворогами. Якщо мета світла, то до неї треба йти разом.

- Отже, ви знову на Черкаській землі, як кажуть, при ділі і при посаді.

- Завжди радий служити рідному краю!

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору