Фото: censor.net.ua
Водовоз 128-ої бригади Роман Антонюк з позивним "Регіна" (за назвою мінерального джерела) відслужив своє у Попасній та Дебальцевому – вивозив поранених з передової, а тепер сам опинився у скруті. Після повернення додому лікарі виявили в атовця гепатит С. Аби дістати гроші на дороговрастіне лікування, чоловікові довелося брати кредит, інформує vikka.ua.
"Я пішов служити разом з хлопцями, з якими був на Майдані, бо відчували відповідальність за те, що відбувається в державі. Забрали нас аж під час третьої хвилі мобілізації, мені якраз тоді було 40 років. Ніхто з нас тоді не думав, що ми йдемо на рік і довше. Всі вважали, що буде так само, як було зі Слов'янськом, тобто ми ворога доженемо до кордону, а далі військові будуть робити свою роботу", – пригадує Роман Антонюк.
У Попасному, а згодом у Дебальцевому чоловік розвозив бригадам воду. Виконував завдання навіть під "Градами", бо знав, що у такий скрутний час хлопці навіть сніг їли. Черкащанин розповідає: товариші знали, що під обстрілами патрони наврядчи привезуть, хліб не привезуть, а воду "Регіна" точно привезе.
Сьогодні Роман Антонюк за свій кошт лікується у клініці Амосова, що в Києві. Уже підходить до завершення його шестимісячний курс лікування. Чоловік сподівається, що свіжі аналізи крові покажуть гарні результати, і вже не будуть потрібні дорогі медикаменти. Щомісяця він купує препарати загальною вартістю 400 доларів, а також здає аналізи на 4,5 тисячі гривень. Аби оплатити лікування, атовець взяв кредит у банку на 120 тисяч.
"Поїхали до Києва, бо черкаські лікарі сказали чекати, мовляв, з таким діагнозом живуть десятки років. Мені визначили 3 стадію, а наступна четверта – це вже цироз печінки. Ми з дружиною порадилися і вирішили не чекати, стали самі шукати лікарів. І судячи з того, що мій побратим із таким же діагнозом досі в очікуванні, правильно зробили", – розповідає Роман Антонюк.
Де міг підчепити вірус, чоловік точно не знає. Констатує: поранення було, але тоді його зашивали прямо в окопі. А от поранених вивозив та переносив чимало, машину відмивав після таких поїздок. Чи могло відбутися зараження при контакті з кров’ю поранених побратимів, які мали вірус, чоловікові важко сказати, та це вже не так і важливо, адже потрібно шукати підзаробіток, щоб повернути борг.
"З 2003 року працював начальником водоканалу у Корсунь-Шевченківському, проте після повернення з АТО сесія міськради не продовжила зі мною контракт. Причин відмови не пояснили, і це дивно, адже підприємство під моїм керівництвом працювало в плюс. Деякі депутати казали в мій бік, мовляв, лишив водоканал та й утік до війська. Виходить, поїхав на курорт, а тепер лікуюся", – констатує черкащанин.
З того голосування на сесії минуло три місяці, однак нового керівника підприємству досі не призначили. Роман Антонюк знову подав заявку, тому, каже, конкурс і не проводять, бо він серед претендентів.
Що після повернення з війни буде так важко, чоловік навіть не здогадувався. Митарства почалися з оформлення документів та отримання статусу учасника бойових дій. Якщо статус вдалося вибити, то бойових, які могли б покращити матеріальне становище родини, чоловік ще не отримував.
"У штабі 128-ої бригади я влаштував скандал, вимагаючи статусу учасника бойових дій. Коли мені начальник штабу нашої бригади почав кидати образи, я на емоціях і відповів, що саме через таких, як я, такі, як він і вийшли з Дебальцевого. Добре, що тоді втрутився командир нашої розвідки. Не знаю, яким дивом, але за кілька днів мені оформили статус", – пригадує Роман Антонюк.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
