За десять місяців роботи на Катеринопільському елеваторі Анна Колосова встигла пройти шлях, на який інші витрачають роки.
Без жодного виробничого досвіду вона прийшла працювати машиністкою дробильних установок, швидко опанувала складну технічну професію, стала наставницею для нової працівниці, увійшла до ТОП-5 програми GrowUpToday в межах Агрошколи МХП та вже готується до наступного кар'єрного кроку.
Саме такі історії сьогодні народжуються завдяки програмі «Сила жінок», яку МХП реалізує у відповідь на сучасні виклики ринку праці. Її головна мета — допомогти жінкам опанувати технічні професії, отримати підтримку наставників, розвиватися всередині компанії та будувати кар'єру там, де ще донедавна працювали переважно чоловіки.
Сьогодні в агробізнесі МХП понад 180 жінок працюють на традиційно чоловічих посадах. Анна — одна з них.
«Ніколи б не подумала, що працюватиму на виробництві»
Анно, розкажіть трохи про себе. Як ви потрапили на Катеринопільський елеватор?
— Я прийшла працювати сюди у вересні 2025 року. До цього моє життя взагалі не було пов'язане з виробництвом.
За освітою я адміністраторка та продавчиня непродовольчих товарів. Працювала продавчинею, експедиторкою, у магазинах. Якщо чесно, ніколи навіть не думала, що працюватиму на такому підприємстві. А сьогодні вже не уявляю себе в іншій професії. Тут я зрозуміла, що справді знайшла справу, яка мені цікава, у якій хочеться розвиватися й рухатися далі.
Про Катеринопільський елеватор знала давно. Тут працюють друзі, знайомі, родичі. Мій чоловік працює тут ще з 2021 року. Ми живемо в Багачевому, тому добираюся корпоративним трансфером.
«Найбільше боялася, що не зможу все запам'ятати»
Що було найскладнішим на початку?
— Напевно, найбільше я хвилювалася, чи зможу все запам'ятати.
Коли я вперше зайшла у виробничий цех, побачила обладнання, багато поверхів, нові виробничі процеси й подумала: «Як я це все запам'ятаю?»
Перший місяць я фактично тільки навчалася. Уже була оформлена в штат, але постійно ходила за наставниками, усе записувала, ставила запитання, читала матеріали. Жартувала, що можна класти конспекти під подушку, щоб краще все запам'ятати.
І знаєте, що найбільше допомогло? Люди.
«Тут жінкам довіряють складні професії»
Коли на дільниці почали працювати жінки, колеги-чоловіки сприйняли це абсолютно природно. Вони охоче ділилися досвідом, навчали, пояснювали виробничі процеси й підтримували на кожному етапі адаптації.
— У нас дуже хороший колектив. Чоловіки детально все показували, пояснювали кожен процес, відповідали на будь-які запитання. Вони справді зробили все, щоб мені було легше адаптуватися.
Крім підтримки колег, кожна нова працівниця проходить системне навчання: знайомиться з виробничими процесами, вивчає вимоги з охорони праці та працює поруч із наставниками, які допомагають швидше опанувати професію.
— Тут справді зробили все, щоб людина зрозуміла свою професію. Не зрозуміти щось просто неможливо — настільки доступно все пояснюють.
«Через три місяці я вже навчала іншу працівницю»
Поступово страх змінився впевненістю.
— Приблизно за місяць я вже добре розуміла всі процеси підготовчого відділення.
Згодом до мене поставили нову працівницю — Уляну. Я почала її навчати, показувала виробництво, водила по поверхах, пояснювала схеми.
Вона мені тоді сказала: «Як ти це все запам'ятала? У мене не вийде».
І саме тоді я зрозуміла: якщо вже можу навчати іншу людину, значить, я справді стала фахівчинею.
Сьогодні у підготовчому відділенні працюють троє чоловіків і дві жінки.
«Від нашої роботи залежить якість кінцевого продукту»
Розкажіть, чим займається машиністка дробильних установок.
— Ми відповідаємо за весь процес підготовки сої.
Приймаємо її, очищаємо, контролюємо теплову обробку в кондиціонері, дроблення, плющення, перевіряємо товщину пелюстки, чистимо магнітні колонки, постійно працюємо в команді з оператором.
Після цього підготовлена соя надходить на наступний етап — екстракцію.
Насправді це дуже відповідальна робота, адже від того, наскільки якісно ми виконаємо свій етап, залежить якість кінцевого продукту.
«Я буквально добивалася доступу до навчання»
Через кілька місяців після працевлаштування Анна вирішила зробити наступний крок і вступила до програми GrowUpToday в межах Агрошколи МХП.
Навчання виявилося набагато ширшим за її щоденну роботу.
— Я працюю на соєвому олійно-екстракційному заводі Катеринопільського елеватора, але під час навчання ми вивчали зовсім різні процеси комбікормово-елеваторного напряму МХП.
Зокрема, знайомилися з роботою елеваторів — процесами приймання, очищення, сушіння та зберігання зернових культур. Для мене це був абсолютно новий напрям, адже у своїй роботі я відповідаю за підготовку сої до екстракції.
Також ми вивчали лабораторні процеси, інші виробництва, комунікацію, психотипи людей, як правильно взаємодіяти з колегами й керівниками, щоб будувати сильні команди.
Спочатку було дуже страшно.
— Я хвилювалась, що не зможу все засвоїти. Постійно чекала, коли відкриють доступ до навчальної платформи, буквально ходила до всіх і просила: «Дайте мені доступ, я хочу навчатися».
«Я була впевнена, що не потраплю до ТОП-5»
Під час навчання кожен учасник мав підготувати власний проєкт виробничого покращення.
— Я запропонувала проєкт щодо вдосконалення аспірації. Для мене це було дуже хвилююче, адже я працювала на підприємстві лише кілька місяців.
Коли настав день оголошення результатів, я була майже впевнена, що до ТОП-5 не потраплю. Було дуже багато сильних учасників із різних підприємств.
— Коли почали називати п'ятірку найкращих і прозвучало моє прізвище, це була неймовірна емоція. Я зрозуміла, що всі мої старання були недаремними.
Особливо запам'яталися наставники.
— Вони не лише навчали технологій. Вони розповідали, як самі колись починали звичайними працівниками, а сьогодні стали керівниками. На таких людей хочеться рівнятися.
«Не хочу зупинятися»
Що далі?
— Тільки розвиток.
Зараз уже починаю вивчати роботу операторки, освоюю виробничі схеми та керування процесами через комп'ютер. Хочу рости далі.
«Тут не дивляться, жінка ти чи чоловік»
Що б ви сказали жінкам, які ще сумніваються, чи варто приходити на виробництво?
— Не бійтеся. Я теж боялася. Але тут є наставники, навчання, підтримка.
Коли я тільки прийшла працювати, мене постійно запитували: «Чи все добре? Чи ніхто не ображає? Якщо щось не так — не бійся говорити».
Тут не дивляться, жінка ти чи чоловік. Є офіційне працевлаштування, страховка, стаж, соціальний пакет. Керівництво відкрите до спілкування.
До речі, після моїх розповідей сюди вже прийшли працювати ще кілька жінок. І вони теж задоволені своїм вибором.
Саме так працює програма «Сила жінок». Вона не просто відкриває двері у професії, які колись вважалися суто чоловічими. Вона дає жінкам знання, практику, підтримку й можливість будувати кар'єру всередині компанії.
І поки хтось і далі ділить професії на «жіночі» та «чоловічі», працівниці МХП щодня доводять: справжню силу визначають не стереотипи, а сміливість зробити перший крок, бажання розвиватися та готовність відповідально виконувати свою справу.
Реклама
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
