Відома письменниця з Черкас прокоментувала закон про дематюкацію

08 липня 2019, 23:03

Відома письменниця з Черкас прокоментувала закон про дематюкацію

Відома письменниця з Черкащини Ірена Карпа прокоментувала законопроект про очищення української мови від матюків – “Про протидію лихослів’ю”, який Верховна рада зареєструвала 3 липня. 

Про це вона написала у своєму блозі на “DW.com”.

- Мої діти - не матюкаються. Поняття не маю, чому. Адже я себе не стримую в емоційних станах. Певно, справа в чесності: пояснила їм разок, що з дорослими таке буває, коли вони засмучені чи там цегла на ногу впала, але дітям повторювати це не варто. Знизали плечима і не повторювали. За винятком того, коли хочеться потролити нашу яремчанську бабусю в паризькому басейні: тоді кричать на всі груди "Йоб твою мать!" і дико регочуть з того, як бабуся червоніє й роззирається у паніці, чи не забрів туди хтось зі слов'ян.

Саме так - зі слов'ян, бо обсценна спільнокоренева лексика існує далеко не лише в російській, як це хоче втюхати нам авторка законопроекту про дематюкацію (прости Господи, страшнішого матюка я поки не чула) Ольга Богомолець. Дивно, як дипломована лікарка взагалі може висувати такі теми. Навіть студенти непрофільних вишів із курсу психології знають про те, що лайка - це швидке звернення до древніх потужних архетипних образів людства у критичний емоційний момент. Простішими словами: коли нам треба черпнути сили, ми лаємося. Звертаємося до архетипу Матері-Землі. І не лише ми - а всі без винятку народи світу, - пише письменниця.

За її словами, багатство мови - в її різноманітності. Каже вона це як дипломована філологиня і просто письменниця, що все життя сповідує  правдоподібність людських діалогів.

- Можете вважати мене параноїчкою, але мене давно вже підгризає здогад: щоразу, коли українському політикуму треба приховати щось справді аморальне (корупцію, кумівство, розкрадання, схемки), суспільству кидається кістка на тему "аморальності" сексуальної. Будь-то цензура книжок і зобов'язання пакувати книжки з відвертими сценами у чорні поліетиленові пакети й піднімати податок (хелоу, Держкоммор, ми, письменники, пам'ятаємо все!) чи оце от ай-ай-ай на лайку в публічному просторі. А межі де, можна вточнити? У який момент руки моралістів зупиняються на авторських колонках онлайн і не лізуть у соцмережі? Чи кого ви плануєте штрафувати за книжки, викладені в мережу, якщо в них є матюки? Автора, редактора, видавця чи маленьке звірятко, яке би мало всі ці страшні слова знайти в пошуковику і знищити назавжди?.. Жадан, Андрухович, Бабкіна, Шиян, Іздрик, Подерв'янський кінець кінцем - всі йдемо в "запрєщьонку". Прекрасно, ніщо так не сприяє популярності.

Якось ми артволонтерили із Артемом Полежакою у прифронтових зонах. Такого цілющого реготу, як після його далеко не прилизаних поезій, я не чула ніде і ніколи. Влучність, вчасність, гумор, швидка розрядка від накоплених "зажимів", про які чудово написала Уляна Супрун, - ось що таке лайка. Супрун неодноразово наголошує, що матюки (як і будь-які інші слова) не мають вживатися задля приниження опонента. У майже всіх інших випадках - суцільна користь, - зазначила письменниця.

Письменниця також спитала думку ще двох інтелектуалів: видавчині й авторки Оксани Форостини та історика Сергія Луніна.

"Думаю, багато людей дуже болісно сприймають мат, бо він звучить, як вияв агресії, - каже Оксана. - І це дуже залежить від мовного середовища людини: російською мовою мат звучить зовсім інакше, справді агресивно. Я пояснюю своє толерантне ставлення до мату мовним середовищем Західної України, яке дуже відрізняється інтонаційно. Ще більша дистанція в польській, яка ще більше відрізняється інтонаційно. Не знаю, як зараз, а раніше в поляків взагалі російський мат не був табу, так само як у нас не є табу слово "fuck". Це така екзотика, яка не сприймається, як вияв агресії!"

"Про праслов'янське походження мату вже сказано, - додає Сергій. - Дещо апокрифічний лист козаків султану (у звичному для нас вигляді його можна датувати кінцем XVIII століття) теж згадували. Наївний міф про засмічення української "російським" матом має типову паралель "за поребриком" - засмічення російської "татарським" матом. Наостанок погоджуся з Солженіциним: мат - це паростки мови майбутнього".

- Я вже це казала і ще раз повторюся: вимагаю перформансу. Щойно Кабмін затвердить список "заборонених слів", авторка законопроекту має вийти до трибуни і голосно, з дикцією та інтонацією, як вчили у радянській школі, продекламувати весь список. А то шо ж - чужими руками загрібати болото?..

Мій колишній чоловік-американець розповідав про свого діда, сина українських емігрантів. Дідо не говорив, на жаль, українською, але кілька слів таки залишив. Серед них - питома українська "срака" (о, скільки з нею є прекрасних прислів'їв) та ще ряд різного емоційно-влучного на "х" і на "с". Онук дуже швидко вивчив ці слова і послуговувався як протезами - англійською в домі не лихословили, а з дідом у них був свій маленький секрет.

Відібрати в українців лайку - це як відібрати борщ. Дорогі сусіди вже намагалися це зробити з борщем і варениками (гляньте російські державні проморолики), то не треба їм безплатно віддавати й матюки, - написала письменниця.

Читайте такожВідома письменниця з Черкащини поділилася історією написання свого бестселеру.

Коментарі

алс сказав:

Да вы барышня глупая , матюкливая и безкультурная.

Руслана сказав:

Зрозуміло, що люди мистецтва – трохи “не от мира сего” і можуть собі дозволити різну чортівню в своїх висловах…За це їх не варто засуджувати, скоріш потрібно пожаліти за цей “здвиг по фазі”. Але ж скандальна письменниця не повинна рівняти по своєму рівню вихованності і культури всіх остальних українців…Зрештою, Карпі вдалося мене здивувати…І що ж таке повинно цокнути в лоба, щоб в той момент, “коли хочеться черпнути сили, потрібно лаятися?” Цікаво, наскільки великий відсоток таких послідовників карпиної теорії в нашій країні?

Filin сказав:

Хто сказав, що тупа?

Вгору