На Черкащині в селі Михайлівка вже майже рік працює "солдатське містечко". У ньому бійці, які повертаються чи їдуть на фронт можуть смачно і безкоштовно пообідати, випити кави, або просто відпочити. Містечко створив колектив місцевої школи-інтернату ще в травні, а тепер ним опікується все село, повідомляють Подробиці.
Швидкісна траса у майже самісінькому центрі України. Нею їдуть всі хто повертається, або прямує на буремний південь чи схід нашої країни. В обох напрямках на дорозі вказівники "смачна кава солдату". Нею пригощають тут, у імпровізованому солдатському містечку села Михайлівка.
Пан Василь боєць місцевого добровольчого формування і директор Михайлівської школи-інтернату. Саме завдяки колективу цього закладу торік у травні й з'явилось солдатське містечко. В ньому абсолютно безкоштовно подорожні бійці можуть не тільки випити кави, а й смачно перекусити. І от зараз у меню смажена курка та пиріжки з різноманітною начинкою…
А ось так на кухні школи-інтернату готують солдатське частування. Аби встигнути наварити, напекти та насмажити - кухарі навчального закладу стають до роботи ще вдосвіта. Пані Марія готує спершу для вихованців, а потім бійців. Українські вояки для жінки теж діти … адже і її син зараз на фронті.
"Для хлопців не важко… повірте мені - для хлопців не важко, вони ж наші. Це їм там важко, а ми їм дякуємо за те, що вони є, за те, що вони нас захищають", - каже шеф-кухар Михайлівської школи-інтернату Марія Білокобила.
У роботі солдатського містечка задіяний весь персонал школи, але лише у вільний від основної роботи час. Ба навіть більше, кожен член колективу щомісяця віддає на містечко десять відсотків від своєї зарплати. Закуповувати продукти допомагають і селяни, і місцеві фермери. 12-річний Артем теж долучився - хлопчик віддав на солдатські обіди всі гроші, які наколядував на свята. Українські захисники не лишили без подяки хлопця..
Та й самих бійців така турбота розчулює. Ось ці підписані двісті гривень вояки крадькома залишили під тарілкою у солдатському містечку… Пані Світлана каже, аби не підпис, то на хлопців серйозно б образилась.
"Ну ці гроші ми вже не змогли повернути тому, що солдати поїхали, а по друге - це була така пам'ять і така дяка, яка зачепила за душу. І от ці гроші, ми їх заламінували і вони у нашому музеї", - розповідає викладачка михайлівської школи-інтернату Світлана.
Свою роботу солдатське містечко починало просто з невеличкою альтанки на вулиці. Тепер тут два опалюваних намети, де хлопці можуть не тільки поїсти, а й зігрітись. Один з наметів - подарунок від польського консула - він тут теж обідав.
Утім, солдатів зустрічають не лише кавою та теплом. Кожного бійця тут завжди обіймуть та вислухають.
Ці хлопці повертаються з ротації з півдня. Брудні, змучені, але щасливі, що їх не забувають і так родинно приймають.
На знак вдячності волонтерам хтось дарує шеврон, хтось підписує прапор. Та з кожного у солдатському містечку беруть обов'язкову обіцянку - повернутись сюди знову живим та неушкодженим.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
