У Черкасах дискутували з приводу подій Української революції 1917-21 років

02 березня 2017, 19:47

28 лютого в Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка кафедрою історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спільно з Осередком Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах була проведена читацька наукова конференція «Українська революція 1917–1921 рр.: героїчні сторінки історії», пише "Козацький край". 

Тематика виступів зосереджувалася навколо спільної проблеми — відображення революційної стихії в особистій долі та світосприйнятті її активних учасників.

Про Українську революцію у спогадах її провідних діячів розповів Віталій Масненко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України навчально-наукового інституту історії і філософії:

— Відзначаємо 100 років Української революції, але переживаємо багато подібних речей сьогодні. Згадайте наш Євромайдан. Згадайте нашу Революцію Гідності. Згадайте ту російську агресію, яка і зараз продовжується щодо України. Ці події відбувалися й 100 років тому. І коли ми зараз говоримо про ту революцію, ми говоримо не про минуле, а значною мірою про наше сьогодення. Розуміємо, що будь-яка революція — це не лише трагедія, не тільки героїзм, жертви, не тільки втрати, здобутки, але це й долі людей. Зрозуміти ці події найкраще через призму людської долі. Важливо не просто констатувати факт, що відбулася якась подія, відбувся якийсь бій. Важливо зрозуміти, як мінялася людина у цих подіях революції. Сьогодні ми обговорюємо і спогади учасників або лідерів цієї революції, й те, як це відображено в красному письменстві, у тих книгах, які є художнім осмисленням цих подій. Це важливо, оскільки ми для себе маємо дати відповідь: що є Україна? Чому ми боремося за її незалежність? І в чому є отой зв’язок поколінь, який через 100 або більше років пов’язує нас усіх в єдину українську націю? Це відчуття, на мою думку, дасть нам розуміння того, чого ми варті в цьому світі і куди нам треба рухатися, особливо молоді. Як позиціювати себе у цьому світі і за що боротися. Це основне, про що ми маємо сьогодні говорити.

Олександр Шумейко, завідувач відділу охорони пам’ятників історії та культури Черкаського обласного краєзнавчого музею, наголосив на важливості збереження пам’яті про Українську революцію у музейних артефактах і народному епосі.

— Сьогоднішній захід, безумовно, має велике значення для людини, яка хоче зрозуміти масштабність явища Української революції і її наслідки для нашого народу. Окрім цього, дуже цікаво було б провести паралелі між подіями початку й кінця ХХ століття, коли Україна здобула незалежність, і нинішніми подіями, коли у нашій свідомості відбуваються значні зрушення, коли ми прагнемо збудувати ту державу, за яку боролися ще наші предки, — зазначив пан Олександр.

Із важливими інформаційними доповідями виступили й студенти навчально-наукового інституту історії і філософії.

Про Холодноярську Республіку як вияв прагнення до волі за книгами Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр» та Василя Шкляра «Чорний ворон» розповідав завідувач історичного музею Кам’янського державного історико-культурного заповідника Юрій Ляшко.

Молодими дослідниками, магістрами ННІ історії і філософії було висвітлено кілька важливих проблемних питань. Про те, за що і як боролися українські війська під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка, розповів студент магістратури Олексій Компанієць. Студент третього курсу Дмитро Кличков на основі спогадів Павла Скоропадського відстежив, яку Україну намагався будувати останній український гетьман.

Виступи магістрів та студентів-істориків доповнила доповідь учениці школи № 32 м. Черкаси Марини Ткаченко, присвячена «революційній ніжності» від Володимира Винниченка за його книгою  «Відродження нації».

Про Дмитра Дорошенка як державного діяча і літописця революції розповів Сергій Дяжур, студент 4 курсу.

Тема доповіді магістранта Євгена Сакевича — це селянська стихія Вільного козацтва у книгах Михайла Іванченка «Дума про Вільних козаків» та Євгена Стеблівського «Звенигора. Повстанці. Шабля для комісара».

Про надії і розчарування Миколи Хвильового за оповіданнями «Солонський Яр» розповіла магістрантка Юлія Погасій.

Конференція завершилася загальною дискусією, в ході якої учні черкаських шкіл мали змогу поставити питання і висловити власні думки. Приязна атмосфера заходу сприяла жвавій інтелектуальній розмові, що мала на меті, за висловом класика, «тверезо і твердо оцінити ті реальні умови, в яких ми опинилися у результаті революції і війни за українську самостійність».

Коментарі

Вгору