Вже були на пляжі? Як водичка? Ага, зелена, ви теж мабуть помітили.
Це, звичайно, не новина, Дніпро цвіте щоліта, але з кожним роком цвітіння починається все раніше і активніше.
З початком цього процесу безліч фахівців озвучують причини і розповідають про небезпечність такого явища. А причини незмінні: цвітіння води, або активне розмноження ціанобактерій (синьо-зелених водоростей) викликано глобальним потеплінням (ці бактерії дуже люблять тепло), будівництвом ланцюжка гребель ГЕС, які перетворили Дніпро на каскад водосховищ-озер, що порушило гідрологічний і гідробіологічний режим (раніше вода доходила від витоків до Чорного моря за 6 днів, а зараз на це йде кілька місяців), і збільшується рік від року скиданням у річку фосфатів і азотовмісних речовин (добрив та миючих засобів), які є прекрасною їжею для ціанобактерій, не кажучи про безліч неконтрольованих стоків, які потрапляють у Дніпро взагалі без будь-якого очищення.
Часто лунає фраза «екологи б'ють на сполох», але чомусь основна маса населення, включаючи чиновників і бізнес, цього не чує і не переймається. Можливо, тому що у екологів немає касок, щоб постукати ними по асфальту на Банковій, чи нахабства, щоб перекрити рух на київському мосту, змусивши столицю стояти в пробках. А з приходом осінньої прохолоди і більшість із них забувають про проблему до наступного літа.
Треба віддати належне, спроби хоча б частково вирішити проблему на законодавчому рівні в Україні робилися. Але всі закінчилися фактично нічим.
«ЗЕленому» уряду, схоже, ніколи зайнятися проблемами Дніпра, який забезпечує питною водою більшість громадян України, та й дуже в нас живуча звичка вирішувати проблеми в аварійному режимі.
І ось українці починають волати до екологів: «Що ж ви сидите, не бачите, цвіте! Робіть же що-небудь! А ми ось звідси з бережка подивимося ». І багатьом невтямки, що вони теж беруть участь у процесі забруднення.
Ні, мова, звичайно ж, не про зміну клімату, зупинити яку не під силу на рівні однієї держави, і не про радикальні заходи типу «зламати до чортової матері всі греблі», що тільки погіршить екологічні проблеми як Дніпра, так і всієї країни.
Йдеться про прості речі: покупку дешевої побутової хімії на основі фосфатів, миття машини у дворі, на березі або на автомийці, де брудна вода зливається прямо в зливову каналізацію і т.д.
Безліч невеликих фірм зливають свої стічні води в ту ж каналізацію, а їх господарі регулярно платять за це невеликі штрафи, не плануючи вкладатися в очисні споруди. А навіщо? Так простіше...
У грунт щороку вноситься величезна кількість добрив. Рельєф біля берегів Дніпра часто горбистий, що призводить до водної ерозії: поживні речовини вимиваються, і суттєва їх частина потрапляє в той же Дніпро або його притоки. Синьо-зелені водорості цьому дуже раді.
Крім неприємного кольору і запаху, активна життєдіяльність ціанобактерій може мати більш небезпечні наслідки для здоров'я людей. А ще - це масова загибель риби та глобальні зміни в екосистемі.
Тобто, Дніпро просто вмирає, якість води постійно знижується, і протистояти цьому процесу дуже складно. Що ж пропонують фахівці? На їхню думку, необхідні комплексна програма та преференції для бізнесу, щоб зацікавити виробників у випуску миючих засобів без фосфатів, як це вже давно роблять у Європі. Допомогти екології найбільшої української річки також може правильне регулювання активного стоку води на греблях ГЕС, і, як не дивно, активізація водного транспорту.
Старші черкащани пам'ятають, як часто у 70-90-х роках минулого століття по Дніпру ходили різноманітні суди - вантажні баржі, пасажирські «Ракети» і «Метеори», катери, буксири і навіть величезні лайнери «річка-море» . Кораблі піднімали хвилі, які, разом з роботою гребних гвинтів, штучно збагачували воду киснем і не давали їй застоюватися. При інтенсивному річковому судноплавстві фарватер регулярно очищався.
Так що «слугам народу» непогано було б потурбуватися про цю проблему, поки не трапилася чергова катастрофа. Та й чиновникам на місцевому рівні є чим зайнятися: давно вже пора взяти під контроль всі незаконні стоки, активно роз'яснювати населенню, особливо селянам, причини цвітіння води і способи вплинути на ситуацію. Навіть озеленення берегів у якійсь мірі допоможе нашому Дніпру - дерева створюють тінь, зменшуючи температуру води на мілководді, і укріплюють береги, зупиняючи їх розмивання. Посадка дерев не вимагає великих фінансових вкладень, цим зайнятися може будь-яка громада і навіть окремі думаючі громадяни.
Уявіть, яку воду питимуть ваші діти і внуки років через 10-20? Адже вам не все одно? Мені - ні!
Спікерка з питань екології та енергоефективності "Демократичної сокири" Черкас Татьяна Гаевая
