Кожен рік читаю обурення замерзлих людей. Вони мерзнуть восени і гріють воду в баняках, щоб помитися. Потім взимку під час відлиги жаліються, що жарко і можна було б прикрутити кран.
Великі теплопостачальні підприємства в нас за визначенням схематозні. Ціна на газ, тарифи, різниця в тарифах, бюджетники, юрособи. Тут навіть праведний Лот, який тримав фасон посеред Содому, став би корупціонером за пару років. Але ця садо-мазо карусель продовжує обертатися.
Приклади міст, які по**рили ідею централізованого опалення, нікого не надихають. Просто мети такої не стоїть. А самостійний шлях до встановлення індивідуального опалення перекритий законодавчо. Бо відбудеться "розбалансування системи". Хоча всього-то треба прорахувати, на скільки треба збільшити електрогенерацію, та оновити електромережі. Всього-то. Це глобальна і недешева задача, але за 30 років можна було її вирішити. І в кожного була б власна кнопка, власний регулятор. І власний опалювальний сезон. І мільярди економії в цілому по країні.
Навіть за 2 роки можна було суттєво наблизитися до її вирішення. Проте ми продовжуємо гратися в стім-панк косплей з нашими допотопними, але такими прибутковими для власників та керівників ТЕЦ, теплокомуненерго та газзбутами. А люди все так само будуть жалітися. Як в'язні лагерного барака, які повністю залежать від волі своїх тюремників.
Політичний консультант Юрій Сас
