Шполянську лікарню визнано найкращою в області

09 лютого 2014, 10:02

Це визнання особливо значуще для закладу, бо конкурс було приурочено до 60-річчя утворення Черкаської області. Завітавши в лікарню, яка розташована в сосновому лісі за Шполою, та поспілкувавшись із медпрацівниками й пацієнтами закладу, переконалися: перемога шполянців заслужена інформує «Нова Доба».

Протягом року пролікувалося майже 9 тисяч шполян

Вісім палат на 25 ліжок дитячого відділення повністю заповнені. У зимовий період, а надто коли знизилася температура, хворих побільшало.

– Найчастіше до нас потрапляють діти із захворюваннями органів дихання, зокрема з ускладненнями після ГРВІ, – говорить завідувач дитячого відділення Ірина Іванівна. – Безкоштовно лікуємо дітей до 3-ох років, дітей-сиріт, дітей-інвалідів. Усі інші платять лише за ліки, а харчування, лабораторні аналізи, рентген-обстеження – безкоштовно. Окрім лікування, роз’яснюємо мамам, як доглядати за дітьми, щоб уберегти їх від хвороб. Для цього маємо спеціальну кімнату для занять із батьками.

У лікарні є всі відділення: хірургічне, травматологічне, інфекційне, неврологічне, акушерсько-гінекологічне, терапевтичне, отоларингологічне, офтальмологічне. До речі, останнє є лише в Умані, Шполі й Черкасах. Протягом 2013 року тут пролікувалося 8 945 жителів району, середнє перебування хворого в лікарні – 9 днів. У закладі працюють 76 лікарів, 4 провізори, 226 середніх медичних працівників, 234 молодшого персоналу.

– Саме завдяки колективу, який відповідально ставиться до роботи, наша лікарня й стала першою в області, – наголошує головний лікар Василь Уманець. – Адже оцінювання відбувалося з урахуванням багатьох факторів: створення умов для перебування хворих у лікарні, обладнання робочих місць працівників, медичних показників, зокрема материнської й дитячої смертності, профілактики туберкульозу й СНІДу, хірургічної активності, відсоток виконання ліжко-днів тощо.

Завжди в перших рядах

За словами Василя Петровича, Шполянська районна лікарня, яка відкрита 1975 року, постійно займала одне з провідних місць у Черкаській області. Торік були 5-ими в рейтингу, позаторік – третіми, 2011 року – першими.

– Свого часу лікарня була базою передового досвіду медичної галузі, тут проходили інтернатуру студенти Київського медичного інституту, – розповідає головний лікар. – Але, хочу наголосити: що ми звертаємо увагу працівників, перш за все, на ставлення до людей, вміння розуміти хворого, перейматися його проблемами.

А щоб визначити найкращі заклади, конкурс триває протягом року.

– Районні лікарні курирує обласна. Вона надає медичну допомогу, а також контролює, перевіряє виконання наказів, наприклад, по гастроентерологічній службі, надання допомоги онкохворим, пульманологічним хворим, дітям тощо, – роз’яснює процес вибору найкращого медичного закладу Василь Уманець. – Після кожної перевірки комісії, створеної головним управлінням охорони здоров’я, обговорюємо те чи інше виконання наказів, методичні рекомендації в лікувальному закладі, підводимо підсумки й ураховуємо зауваження. І, звісно, цікавимося думкою наших пацієнтів.

Фінансування захищених статей (медикаменти, харчування, заробітна плата, енергоносії) дозволяє сьогодні, окрім дітей зазначених вище категорій, безкоштовно лікувати в Шполянській районній лікарні малозабезпечених, інвалідів війни, учасників бойових дій. І це не лише за рахунок бюджету, а й за кошти спецрахунку, що наповнюється завдяки лікарняній аптеці та послугам, які тут надають, зокрема УЗД.

Недофінансування – не перешкода для реформ

– Нині дещо втрачений профілактичний напрямок медицини, і люди часто потрапляють у лікарню, коли хвороба запущена. Але ж стаціонарні методи лікування – найдорожчі, – зазначає керівник закладу. – Медична реформа передбачає три типи лікарень: інтенсивного, планового й відновного лікування. Поки що ми зберігаємо всі відділення в районній лікарні. Подальші зміни будуть залежати від фінансування. На жаль, галузь охорони здоров’я Шполянського району на 2014-ий рік отримала фінансування лише 25 мільйонів гривень, торік було 29 мільйонів. Тому сьогодні всі зусилля районної адміністрації, районної ради спрямовані на те, щоб збільшити бюджет району й спрямувати кошти на медицину.

Однак у Шполі ефективно впроваджують реформу медичної галузі. З 1 січня 2014 року діє щойно створений Центр первинної медико-санітарної допомоги (це первинна ланка) та Діагностичний центр (вузькі спеціалісти) і лікарня – вторинний рівень надання медичної допомоги.

– Переконаний, що реформу в медицині потрібно здійснювати, бо ж зараз медицина й не безкоштовна, і не страхова, – продовжує Василь Петрович. – Але, на жаль, нині політична й економічна ситуації дуже тяжкі. Тому люди не розуміють необхідності цієї реформи.

Половина колективу працює понад 30 років

У Шполянську районну лікарню багато молодих спеціалістів прийшли в 1975 – 1978 роках. У той час сформувався працездатний, енергійний колектив. Але тепер багато цих людей пішли на пенсію або працюють, маючи пенсійний чи передпенсійний вік. Ця категорія лікарів становить понад 50%.

– Сьогодні працюємо над тим, щоб залучити молодих спеціалістів. 16 жителів нашого району навчаються в медичних університетах, цього року стажуватимуться 5 інтернів, яких ми намагатимемося заохотити після закінчення навчання прийти до нас на роботу, – говорить Василь Уманець. – За рахунок районного бюджету придбали три квартири молодим лікарям, обговорюється питання щодо виділення коштів для купівлі квартир травматологу й неонатологу, які мають прийти до нас. Є наміри, щоб студентам, які навчаються на контрактній формі, оплатити інтернатуру. А потім вони після закінчення навчання повернулися працювати в нашу лікарню. Але це залежить від бюджету району.

«Душею прикипів до Шполянщини»

Звісно, успішна діяльність лікарні багато в чому залежить від керівника. Василь Петрович Уманець родом із села Товмача Шполянського району. 1977 року закінчив Івано-Франківський медичний інститут і повернувся на батьківщину, де й став знатним лікарем-травматологом. Адже до нього звертаються не лише з різних районів Черкащини, а й з інших областей.

– Були різні пропозиції: і залишитися в науково-дослідному інституті працювати, і працювати в обласній лікарні. Але я душею прикипів до Шполянщини, – усміхається Василь Уманець. – Два роки працював лікарем-травматологом, з 1979 року – завідувачем травматологічного відділення, а 2005-го обійняв посаду головного лікаря. Проте травматології не покидаю: веду хворих, оперую, надаю ургентну допомогу, здійснюю планову роботу. Разом із дружиною (теж тут працює) виховали двох дітей, які стали лікарями. І вже внук навчається в медуніверситеті. От така в нас родина медиків.

Поділитись

Коментарі

Вгору