Про “пришестя” в ОДА, “журналістів-улюбленців” і звільнення з посади, — інтерв’ю з ексречницею чотирьох голів Черкаської ОДА

03 квітня 2021, 12:20

Олена Шаповал стала прессекретарем голови облдержадміністрації майже два роки тому. Відтоді у неї змінилися четверо керівників. Попри те, що зазвичай нові очільники області приходять з власними медійними командами, Олена Шаповал тривалий час лишалася незмінною речницею адміністрації. 

Днями Олена звільнилася з ОДА. Вона й надалі працюватиме в медіасфері, однак уже в столиці. Чому вирішила залишити одну з найпублічніших посад області — вона розповіла журналістам “Про все”

Як розпочався шлях у Черкаську ОДА?

— На той час я працювала ведучою на місцевих телеканалах, а перед тим — в інформаційних онлайн-виданнях. Дізналася, що новопризначений голова ОДА в пошуках команди й речниці. Вирішила спробувати. Надіслала резюме і за результатами співбесіди мене обрали з-поміж інших кандидатів. Це стало другим “пришестям” в ОДА — одразу після завершення навчання в університеті я працювала близько року в Управлінні культури.

Від чого довелося відмовиться на посаді речниці в адміністрації?

— Насамперед — від нормованого розпорядку дня. Інколи він розпочинався о шостій ранку, та і раніше, якщо це відрядження, не раз закінчувався о дванадцятій ночі. Ненормований графік — одна зі складових роботи. 

Звичний гардероб на новій посаді змінився?

— В принципі, я завжди надавала перевагу класиці. Але любила і кросівки (посміхається). На сьогодні державні структури в цьому плані демократичні, суворого дрес-коду немає. Але я люблю костюми, тому дозволяла собі “casual” у відрядженнях чи в п’ятницю. 

Як посада вплинула на сторінки в соціальних мережах? Довелося щось видаляти?

— На ведення своїх сторінок залишається мало часу. Тому що змінилося — так це кількість контенту. Нічого страшного у фотографіях в купальниках не бачу (посміхається). Але розумію, що такі світлини можуть використати в різних контекстах. Тому їх зберігаю в особистому архіві.  

Траплялися ситуації, через які хотіла піти з ОДА?

— Одного разу я вже звільнялася, оскільки існує механізм звільнення працівника патронатної служби відразу після зняття з посади голови ОДА. Це нормальний процес, оскільки нові керівники зазвичай приходять зі своєю командою. Я пішла з посади, коли звільнили Ігоря Шевченка. Але наступник Роман Боднар запросив на співбесіду і я залишилася далі працювати прессекретарем. 

Сергій Сергійчук часто публічно критикував свого попередника — Романа Боднара. Як ти реагувала на це?

— Моя позиція така: коментувати вчинки попередників тієї ж президентської команди дещо неетично. Я намагалася звертати увагу на досягненнях нового керівництва. У кожної медалі є дві сторони. Головне — не піддаватися емоціям і побачити обидві. 

Наскільки мені відомо, на сьогодні жодних конфліктів у Сергійчука та Боднара немає. 

З ким працювати найлегше: з бізнесменом, колишніми офіцерами СБУ чи колишнім артистом?

— Неетично порівнювати керівників — тим паче всі вони знають, де мене знайти, — жартує Олена. — Конфліктів у мене не було з жодним головою ОДА. 

Ігор Шевченко, наприклад, добра й відкрита людина без чиновницького минулого, бо прийшов на посаду з бізнесу. З Романом Боднаром працювали найдовше й половина адміністрації прочитала книгу “Різнобарвний менеджмент”, щоб розуміти його цінності та “парадигми мислення”, — жартує Олена. — Сергій Сергійчук також порядна людина, він не мав досвіду публічної роботи, але попри те, що йому “закидали” дистанціювання від журналістів, ми не відмовляли виданням. В Олександра Скічка величезний досвід в інформаційній сфері й у цьому випадку потрібно повчитися мені, а не навпаки. 

Що здивувало в ексколегах-журналістах, коли ти стала речницею? 

— Траплялося, що публікували компроментуючі матеріали без позиції зі сторони ОДА, яка б нівелювала звинувачення. Кілька разів це провокувало певні конфлікти. Зізнаюся, що інколи різко висловлювалася. Але я вмію вчасно перепросити. 

Голів ОДА дивувало, що після брифінгу не лишається питань. Перед заходами ми пропрацьовували всеможливі питання, які можуть поставити журналісти. Але їх майже не було.  

Хто входив до складу привілейованих “улюбленців” - журналістів?

— Не скажу, що були “улюбленці”. Звичайно, коли працюєш у сфері медіа на регіональному рівні більше, ніж п’ять років, з частиною колег відносини дружні. Але це не впливало на роботу. Мабуть, більше уваги все ж приділяли телевізійникам, оскільки формат відео більш “вибагливий” і до дедлайнів, і до обов'язковості спікера в кадрі. 

Ти колись змінювала слова голів ОДА на “правильний” текст?

— Ніколи не доводилося, але треба завжди контролювати й уточнювати фактаж: дати, суми чи цифри. Величезний потік фейкової інформації виливався на початку пандемії. 

Емоції розповсюджувати набагато простіше, ніж факти. Тому робили все можливе, аби “виходити” на національні ЗМІ, щоб охопити більшу аудиторію. 

Доводилося бути “вухами” у стінах ОДА для журналістів?

— Я завжди давала однакову офіційну інформацію всім журналістам. Це ж і моя репутація також. Впевнена, що за роки роботи ніхто не сказав, що “Шаповал “зливає” інформацію для своїх”. Як би я не цінувала колег, є професійна етика. Але стіни облдержадміністрації тонкі й інформація в них не втримується — потрапляє до журналістів швидше, ніж про це дізнаюся я, а інколи й самі голови. Наприклад щодо деяких звільнень. 

Щось особливе дарували в ОДА на свята?

— Неочікуване питання. Та нічого особливого — квіти. Після звільнення колектив подарував прикрасу на згадку. А в період пандемії цінними подарунками були маски — інколи дарували, — сміється Олена. 

Емоційні зриви через роботу траплялися? 

— Всі ми люди. Бувало, що зривалася на колег, та й вони на мене. Коли почався жорсткий карантин, ми працювали не дистанційно, а в посиленому режимі. Після роботи заспокоювали нерви келихом білого вина.

Чому пішла з посади зараз, коли прийшов Олександр Скічко?

— Черкаси стали певною “зоною професійного комфорту”. Я хочу й можу розвиватися, відчуваю, що можу більше. Насправді я була готова до звільнення щоразу, коли змінювався очільник Черкаської ОДА. Але вдячна кожному керівникові, з яким працювала.

У планах на майбутнє є депутатський мандат?

— Не зарікаюся ні від чого. Можливо, колись і стану депутаткою. Але поки працюю над новим досвідом. Коли відчуватиму, що буду корисною в політичному житті регіону чи країни — прийматиму рішення.

Спілкувалася Аліна Євич

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору