22 вересня в Україні відзначали День партизанської слави. На Лисянщині під час Другої світової війни діяли партизанські загони під керівництвом Аркадія Мкртичана, Кузьми Легкодуха та Пилипа Яковлєва, які утворилися у 1942-1943 роках.
Зокрема, партизанський загін Мкртичана, який діяв поблизу сіл Почапинці, Верещаки та Шестеринці, з березня 1942 року по лютий 1944 року загін знищив 2 залізничних ешелони, 4 паротяги, залізничний міст, 29 ворожих автомобілів, розгромив 2 поліцейські дільниці, одну німецьку комендатуру. Партизанами було вбито понад 200 фашистських солдатів та офіцерів, пишуть "Вісті Черкащини".
Частина патріотів Лисянки підтримувала зв’язок з партизанським загоном імені Щорса. Його командиром був житель села Кам`яний Брід Кузьма Легкодух а комісаром житель Лисянки Іван Сікало. Загін утворився з підпільної організації Бужанського цукрового заводу і за час свого існування провів 43 бойові операції. У них брали участь і жителі Лисянки Іван Бесараб та Венедикт Микитченко.
– Мені було 5 років, але я добре пам’ятаю, як батько частенько, на кілька днів зникав, приходив втомлений і мовчазний, – розповів Михайло Бесараб. – Востаннє ми його бачили напередодні Різдва 1944 року. Вже гриміла Корсунь-Шевченківська битва, у центрі Лисянки скупчувалися німецькі танки. Батько пішов у містечко, очевидно, розвідати, яка їх кількість, але потрапив до рук поліцаїв. Разом з іншими активістами, яких того дня арештували, його спалили в хаті, куди всіх загнали.
Тоді вдалося утекти лише Івану Гладкому, який розповів про ту трагедію сина партизана.
– Ми жили неподалік хати Івана Макаровича Сікала, як тепер ми знаємо, одного з керівників партизанського руху, – поділився спогадами Володимир Микитченко. – Мій тато часто зустрічався з ним, про щось перешіптувалися. Я був допитливим і спостережливим хлопчиком, тож повз мою увагу не пройшло, що у хаті під ліжком зберігалася гвинтівка, а в хмизі та бур’яні, якими обставляли на зиму стіни хати – гранати. Взимку 1944 роки вони разом з батьком зникли. Він пішов у партизанський загін, який закріпився на території Бужанського цукрозаводу. Потім він потрапив в оточення у Тихонівському лісі, частина партизанів загинула в боях. Батько з’явився дома вже після визволення Лисянки, з автоматом, у маскхалаті. Продовжив воювати у регулярній армії, мав бойові нагороди.
Читайте також: У Черкасах вирішили по-новому боротися з бідністю, йдеться про ветеранів попередніх війн
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
