Букви поспілкувалися з командиром 2 батальйону ССО “Азов” Київ Дмитром Кухарчуком (позивний – Сліп) і дізналися, як справи у “Азові” та на передовій війни за незалежність.
Я не буду запитувати на якому ви зараз напрямку, але якщо можна, вкажи де ви принаймні встигли побувати за ці майже 10 місяців. Я знаю, що ви були на Київщині – розкажи чим відрізняється ситуація залежно від напрямку?
Не маю права вказувати наше місцезнаходження, але з 24 лютого ми встигли нищити ворога на Київському, Запорізькому і Донецькому напрямках і я з упевненістю можу сказати, що напрямок не має значення, якщо є бажання захищати країну. Умови звісно відрізняються в першу чергу в залежності від рельєфу місцевості, але наголос потрібно ставити на тому, що наш, український рельєф нам більш зрозумілий ніж ворогу.
Майор Богдан Кротевич, начальник штабу ОЗСП “Азов” НГУ, нещодавно оприлюднив список військових, які повернулися з полону уже після великого вересневого обміну. Там майже немає “азовців”. Що тобі відомо про цю ситуацію та чому вона склалася?
Для мене це питання, де я не можу спокійно і об‘єктивно відповідати, оскільки в полоні залишаються мої близькі друзі.
Боюся, що будь-яке оціночне судження може зашкодити, тому краще просто ще раз наголошу: не втомлюйтесь щодня нагадувати всьому світу, що в полоні залишаються найкращі сини України. З боку цивільних найкращим способом прискорити обмін є систематичне нагадування, з боку військових — збільшення обмінного фонду.
Щодо допомоги пораненим побратимам і сім’ям загиблих: цим займається держава чи ви покладаєтеся на свої сили – патронатну службу полку, небайдужих громадян чи представників бізнесу?
Я не можу сказати, що Держава цим не займається, втім процес виплат, нагород і інших гарантій дещо затягнутий. От, наприклад, буквально тиждень тому вийшов наказ про нагороди наших загиблих ще під час літньої кампанії. Мій моральний імператив ставить такі речі в пріорітет, тому паралельно щоразу допомагали збирати кошти на підтримку родичам загиблих героїв.
Як настання зими та погодні умови вплинули на поле бою? Чи підготувалися ви до зими та до сильних морозів?
Зимою холодно, влітку жарко, восени і весною сльота. Завжди є погодні умови, які впливають на характер бойових дій, завжди є причина виправдати свої слабкості, але ми не виправдовуємо, а просто робимо те, що маємо — захищаємо Україну від -30 до +40.
Як, взагалі, справа з матеріальним забезпеченням? Чи покладаєтеся ви в цьому плані на державу, чи на свої сили?
Я б сказав, що процес забезпечення відбувається, але без волонтерської допомоги і витрачання власних коштів воювати було б не реально. Це ж Вітчизняна війна, війна за виживання, а не за території чи ресурси, війна за право бути. Тому, якщо людина не включена у процес війни, не обов’язково як військовий, а взагалі — вона не має права називати себе українцем, не має права на український паспорт і не має жодного морального права жити на цій землі.
Чи може бути так, що рф обстрілює об’єкти критичної інфраструктури не лише для схилу України до перемовин або терору мирного населення, а також для того, щоб Україна забрала якусь частину ППО від фронту для захисту міст і об’єктів енергоінфраструктури – і це дозволить російській авіації відчувати себе безпечніше та діяти агресивніше?
еРеФ обстрілює об‘єкти критичної інфраструктури, тому що вони моральні виродки. Інші пояснення позначатимуть наслідки, а не причину. Ми маємо розуміти, що рашка — це варварська імперія, з історично обумовленими особливостями… скажімо так, відсутності культурної спадщини. Чи є культурна спадщина у бурятів, дагестанців, інгушів? Звісно є, це нації, які пройшли свої періоди становлення, розвитку. Але суть варварської імперії полягає в стиранні меж між культурними і історичними архетипами.
Коли вони кажуть “ми русскіє”, вони автоматом позбавляються ідентифікації себе – і це заразно, діє як вірус. Саме тому у 21 сторіччі ми маємо справу з такою жорстокістю.
Ми маємо справу не з державою з багатьох національностей, ми маємо справу з імперією, де всі відмовились від свого справжнього минулого і вірять у фейковий міф, який заставляє заплющувати очі на власну жорстокість. І цим вірусом вони хочуть нас або заразити, або знищити.
Як мені відомо, нові технологічні досягнення у війні змінили її умови порівняно навіть з десятками років тому. Зокрема, відбувається “війна дронів”. Чи у нас з росіянами сили рівні? Як ви захищаєтеся від ворожих дронів, якщо такий захист існує, та чи достатньо у вас для цього ресурсів?
Зважаючи на те, що у ворога більше сил і засобів, ми маємо бути обачнішими і виваженішими в процесі ведення бойових дій. Технологічність — це те, що зробило людину сучасною, і те, зокрема завдяки чому ми виграємо цю війну.
Дрони сьогодні використовуються як засоби розвідки і як засоби знищення. Прямі зіткнення з ворогом у стрілковому бою продовжують мати місце, оскільки в кінцевому випадку все одно піхота займає позиції. Але як з одного, так і з іншого боку технології або спрощують цей процес, або… не спрощують, за умов їх відсутності.
До речі, сьогодні ми збираємо кошти на антидронові рушниці. Їх принцип полягає в тому, що у разі ведення ворогом розвідки, ми можемо зробити все тихо, ще й вкрасти апарат. Насправді коли ти не маєш розвідданих — ти сліпий. Тому будемо вдячні за будь-яку допомогу, яка зробить ворога сліпим, а нам дасть можливість якомога скоріше відвоювати свої землі.
Якщо ви бажаєте допомогти 2 батальйону ССО “Азов” Київ, реквізити:
Monobank: https://send.monobank.ua/jar/ANgPh3Ap99
Приватбанк: 5168745032739788
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “З голоду собаки обгризають трупи росіян”: війна очима черкаських спецпризначенців
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
