Виграти дружину у благодійній акції, прийти "свататися" на четвертій зустрічі, познайомитися з чоловіком під час "алкосвяткування" з майбутньою свекрухою та побитися з коханою, аби вона зрозуміла, наскільки її люблять. Якщо ви не здивовані початком стосунків кожного з черкасців, вам слід негайно продовжити читання - далі більше!
"Він із першого разу не сприйняв усерйоз мою відмову на його залицяння, тож на четвертій зустріч прийшов свататися до батьків"
Олена Усата познайомилася зі своїм чоловіком в "Інстаграмі". Дівчина згадує, що за декілька днів до цього стверджувала своїм друзям що ніколи не знайомитиметься із залицяльниками в Інтернеті, а тим паче - із чоловіком. Тоді, у день знайомства, Олена шукала друзів, на яких можна було б підписатися, і їй у рекомендаціях програма запропонувала Максима. Вона б і не звернула на нього увагу, якби телефон дівчини не "завис" саме на його фотографії.
- Я почала панікувати і "клікати" пальцями на екран. А оскільки натискала я на весь сенсор, то й телефон поставив йому вподобання. Коли він "розглючив", мене зацікавило, кому ж я залишила своє "сердечко", - жартує Олена. - Потім ми уже роззнайомилися коли він написав мені повідомлення.
Через десять днів після знайомства Максим приїхав до дівчини в Черкаси, хоча та була категорично проти цього і взагалі ніяк не хотіла розвивати чи розпочинати стосунки.
- У мене були абсолютно інші плани на життя. У день нашого знайомства, наприклад, у мене був випускний у медичній академії і я жила мрією про роботу в обласній лікарні. Проте доля вирішила за мене, - сміється Олена.
Максим зробив пропозицію коханій через два місяці після знайомства. Дівчина мала їхати в Южноукраїнськ на вихідні. Хлопець вирішив допомогти їй та придбав квитки, але поспіхом, тож оформив на своє ім'я. Лише за пів години до від'їзду пара це зрозуміла. Олена згадує, що тоді настрій був повністю зіпсований.
- Я тоді проплакала весь вечір бо плани на вихідні були зіпсовані. І після, коли ми говорили по телефону, Максим мені сказав, що ми зустрінемося вже на сватанні. Я тоді не зрозуміла нічого, а він уточнив: "на нашому". Лише після того, як Максим мені освідчився, я дізналася, що хотів запропонувати руку й серце мені коханий у ті вихідні, - розповідає черкащанка.
Олена згадує, що до сватання вони з коханим бачилися лише чотири рази. А разом зараз тому, що Максим із першого разу не сприйняв усерйоз її відмову на його залицяння - це й покорило серце дівчини.
"Дружина мене придбала за 600 гривен"
Журналіст "Про все" Олександр Носенко згадує, що у 2018-му році в грудні черкаська громадська організація створила аукціон благодійних побачень. Метою аукціону був збір коштів на "Миколайчика" хворим діткам, які знаходились на лікуванні у Черкаському тубдиспансері. Кошти за побачення йшли на подарунки цим дітям.
Знайома Олександра попросила виставити лот із його фотографією та оригінальним підписом. У день аукціону найменша ставка на побачення з хлопцем була 50 грн, найбільша - 700.
- Кожен у коментарях писав свої пропозиції, а одна дівчина, Наталі, спершу поставила ставку в 500 грн, а потім у 600. Я теж вирішив поставити кошти на неї. У підсумку ми не виграли побачення один із одним, але спілкуватися почали, - згадує Олександр.
Після закінчення аукціону він написав дівчині, проте до Нового року зустрітися вони так і не змогли. Натомість у новорічну ніч Олександр отримав повідомлення від Наталі з привітанням.
- Ми проспілкувалися дві години у повідомленнях, а потім я їй зателефонував. Говорили до ранку, - розповідає Олександр. - Зустрілися ми через декілька днів. Мабуть, саме того вечора я відчув, що це моя жінка.
Наталя в той час розпочинала власну справу. На побаченні сказала чесно - їй прикро, що зараз вона не має часу на особисте життя - вільні хвилини є лише пізно увечері.
- Я тоді відповів Наталі, що це мої проблеми. І з тих пір зустрічав щовечора з тренувань та проводив додому. Навіть заради пів годинної прогулянки, - розповідає черкащанин. - У липні, через 7 місяців після першої зустрічі, ми одружилися.
Олександр розповідає, що вони з Наталею просили на весіллі дарувати не гроші та квіти, а дитячі іграшки, які потім передали у дитячий будинок. Це стало їх сімейною традицією.
"Моя свекруха вийшла побачити ближче дівчину, яка сподобалася її сину, а вийшло так, що ми разом напилися".
Єлизавета Олейнікова розповідає, що до зустрічі з Павлом уже жила з хлопцем більше трьох років, проте в один момент вирішила від нього піти - незважаючи ні на підготовку до весілля, ні на вже куплені обручки. Каже, що відразу почала багато працювати аби не було часу відволікатися на роздуми.
- В один день вирішила прогулятися і зайшла до подруги, яка працює у ятці на вулиці. Ми розмовляли, я купила собі пиво. А перед цим, коли я підходила до подруги, поряд пройшов хлопець із собакою. Я в той час уваги не звертала ні на кого, його просто помітила боковим зором, - згадує черкащанка.
Як уже потім розповів чоловік, вікна їхньої квартири виходили саме на те місце, де стояла Єлизавета з подругою. Оскільки їхній район маленький і всі один одного знають, то був дуже здивований, що його мама не знає дівчини, яка стоїть біля ятки. Оскільки дівчина, яка працювала у ньому, була спільною знайомою і родини Павла, і Лізи, то мама хлопця зацікавилася "новою персоною".
- Павло після тієї розмови пішов на тренування, а його мама вийшла до нас, щоб поспілкуватися зі мною. Так вона хотіла побачити ближче дівчину, яка сподобалася її сину. Ми спілкувалися довго, слово за слово.... Ми проговорили з нею до пізнього вечора, дуже напилися на подвір'ї біля під'їзду, - сміється Ліза. - І вона в якийсь момент каже, що хоче бачити мене невісткою.
Згадує, що відразу почала шукати підводні камені - можливо, з сином щось було не так?
- Вона показала мені фотографію свого сина. Я була шокована тому що він був надзвичайно гарний, спортсмен. А мама сказала, що йому просто потрібна така опора по життю, як я, - розповідає черкащанка. - І в цей час повертався із тренування додому Павло. Побачив нас, уже добре п'яненьких, і був спантеличений.
Потім обох жінок хлопець забрав додому, напоїв чаєм маму й Лізу, а після - провів додому. Пара гуляла більше двох годин і виявилося, що й сімейні обставини, і батьки, і життєві шляхи та орієнтири були досить схожі.
Ми дуже щасливі. Родина, яку ми створили, прекрасна. Але хочу сказати усім: не шукайте кохання. Воно вас знайде там, де ви не очікуєте його, але воно того варте, - каже Єлизавета.
"Вперше, коли у нас було «не побачення», ми пристрасно побились. Я був у синцях і подряпинах, вона теж трохи замучена"
Костянтин Мірошниченко познайомився з Олександрою у лютому 2019-го року. Тоді він розвивав новий проєкт, часу на стосунки або думки про них не було. Але було завдання знайти людину в команду.
- Це не обов‘язково мала бути дівчина, але я подумав, що на той момент нас і так уже було двоє чоловіків, а це якось сумно. Ми з Олександрою знайомі не були, але кілька разів переписувались. Я знав, що вона викладач у навчальному закладі, який я закінчив, ще у нас були спільні знайомі. Запропонував їй із нами працювати і вона погодилася, - розповідає черкащанин.
Костянтин згадує, що відразу до Саші не почав залицятися, адже робота була на першому місці, та й хлопець у дівчини на той момент був. Уперше він зрозумів, що та йому подобається, коли спільна подруга запитала його, чому вони з Сашею досі не зустрічаються.
- В принципі, Саша не приховувала, що я їй цікавий, але все одно фактично мені відмовляла. Вперше, коли у нас було «не побачення», ми пристрасно побились. Я був у синцях і подряпинах, вона теж трохи замучена, - розповідає Костя.
Після кількох «не побачень» Костянтин із Олександрою просто "добряче напились" у декількох барах за один вечір.
- Коли ми вийшли з закладу тримаючись за руки, біля таксі я в мільярдний раз зробив спробу її поцілувати, але вона уміло сказала «бувай» і застрибнула в авто. Я вже думав розходитись, не почавши зустрічатися, - розповідає черкащанин.
Костя розповідає, що в один момент, коли він сидів із друзями, усі голоси почали розпливатися і він вирішив діяти - дізнався адресу Олександри, зібрався, купив квіти дорогою до коханої, приїхав і поцілував. "Моя" - коротко зазначає Костянтин.
Черкаська психологиня Ірина Ковальська зазначає, що у кожній історії є родзинка. А якщо ви вважаєте, що у вашому тайм-лайні такої нема - випишіть головні та другорядні події відносин. Кожна дрібниця - це те, чим індивідуальні ви та ваші стосунки.
Підготувала Аліна Євич
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
