Іржавий велосипед пересварив двох черкащан і міліціонерів

10 жовтня 2015, 13:11

1

У центрі цієї комічно-драматичної історії — старий іржавий велосипед, якому чи то двадцять, чи то тридцять років. Залізний двоколісний «дідуган» посварив громадян і міліціонерів, перетворив на ворогів двох порядних людей та схвилював мешканців багатоповерхівки, що в Черкасах по вул. Різдвяна, інформує Рідна Черкащина.

Людей обурило те, як із їхнім сусідою, Олександром Калениченком, обійшлися працівники Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області. Сталося це через велосипед. Історію розповів сам Олександр Калениченко у листі до редакції.
Десять років тому він, викладач і доцент вишу, придбав з рук старенький велосипед. Перевозив на ньому продукти праці з городу додому. Періодично двоколісний ламався, а Олександр його ремонтував. Одного разу під тягарем клунка луснула рама. Її заварили, і той трудився далі.

Тим часом у зовсім іншого порядного чоловіка, назвемо його громадянин Т., злодії вкрали його старенького велосипеда. Чоловік поскаржився у місцевий райвідділок міліції. За фактом крадіжки відкрили кримінальне провадження, розслідування якого доручили слідчій Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області. Пошуки велосипеда затягнулись.

«Чорна рама, шкіряне сідло»

Раптом шляхи обох дядьків перетнулись. Біля магазину громадянин Т. побачив припаркований велик, в якому впізнав свій. Упевненості додало те, що велосипед мав такі ж чорну раму зі слідами зварювання, шкіряне сідло та передній багажник, як і в його велосипеда.

З цього все і почалось.

Ось як події описав Олександр Калениченко:

«Сьомого вересня цього року близько 10-ої ранку я вийшов з магазину «Сантехніка» біля ринку «Сєдова» і виявив, що мій велосипед під магазином захопив невідомий громадянин. Він примкнув його до свого велосипеда, звинуватив мене в крадіжці і погрожував міліцією. Я терпляче пояснював, що користуюсь цим велосипедом більше десяти років, що велосипед має специфічні ознаки (зварені рама і багажник, вкорочений щиток, нестандартні педалі, тягнуті плоскогубцями спиці й інше), що проживаю в сусідньому будинку і десятки людей підтвердять моє право власності. Та громадянин наполягав: «Це мій велосипед. У нього чорна рама, шкіряне сідло і передній багажник!». І викликав міліцію», — пише Олександр Калениченко.

Повірив міліції

«На місце події прибуло кілька міліціонерів — майор у супроводі лейтенантів і сержанта. Ніхто з них не представився. Майор опитав мене як свідка і склав протокол, особливо наголосивши, що я не маю документів на велосипед (якому 30 років). Майор відхилив моє прохання зайти в сусідній двір і опитати першого-ліпшого мешканця. Мовляв, не майорське діло ходити по дворах, хай це робить дільничний».

А якби правоохоронці опитали мешканців будинку, ймовірно, думку б змінили.

— Знаю Олександра Калениченка відтоді, як живу у цьому будинку. Тобто із 1976 року. Це поважна, дуже порядна людина. Ніколи нічого чужого він не брав. А тим велосипедом він користується вже не один рік, — розповів про свого сусіда Станіслав Сіпачук.

«Закінчивши допит свідка, майор наказав мені негайно доставити велосипед в Придніпровський РВ УМВС. На моє зауваження, що особа моя встановлена, від слідства я не ховаюсь, тому можна й не вилучати в мене велосипед, майор сказав, що він викличе евакуатор і доставить туди велосипеда разом зі мною. Як законослухняний громадянин, я змушений був виконати категоричну вимогу міліціонера», — йдеться у листі.

А велосипед тю-тю...

Щоб повернути свого двоколісного трудягу, Олександр Калениченко звертався до керівництва Придніпровського РВ УМВС. Він склав і передав міліціонерам опис велосипеда, в якому ретельно описав вісімнадцять особливих прикмет.

Керівництво райвідділу пообіцяло розібратись. Але через кілька тижнів після згаданих подій раптом випливло, що слідча велосипед давно віддала громадянину Т., ще на другий день після веремії біля магазину. Віддала, і... залишила Черкаси, звільнившись із міліцейських лав.

Під петицією до начальника Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області Василя Горовенка підписалось 18 сусідів: «...Нас шокували дії міліції. Виходить, будь-кого з нас можуть пограбувати і міліція може стати знаряддям такого грабунку? Досить лише, щоб хтось із доброго дива показав на твою річ пальцем і сказав: «Це моє». Вимагаємо негайно повернути велосипед законному власнику», — вказали у листі сусіди Олександра.

Сам же Олександр Калениченко на дії міліції поскаржився прокурору Черкаської області, де і виклав всю історію з велосипедом.

Слідча підвела райвідділ під монастир

У ситуації розбирався начальник Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області Василь Горовенко:

До Придніпровського райвідділу міліції надійшла скарга від громадянина Т. про крадіжку велосипеда. За цим фактом порушено кримінальне провадження. Близько місяця тому цей громадянин повідомив у райвідділ міліції про те, що він упізнав свій велосипед, яким користувався інший громадянин, який відмовився віддавати велосипед громадянину Т. Останній викликав міліцію. Працівники міліції, які прибули на виклик, діяли в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства. У випадках, коли потерпілий стверджує, що та чи інша річ, якою користується інший громадянин, є та сама річ, яку в нього вкрали, чинним законодавством передбачено ряд заходів, які повинні виконати працівники міліції. Що й було зроблено. Відповідно до вимог чинного законодавства, річ, яку опізнав потерпілий, вилучається для подальшого проведення слідчих дій із метою встановлення істини.

— Забравши велосипед, працівники міліції не дали Олександру Калениченку ніякого документа. Це правильно?

— Вони склали протокол огляду місця події, в якому вказали про вилучення велосипеда в громадянина К. Жодних інших документів не передбачено.

— Виходить, можна отак запросто забрати у людини річ і передати її іншій особі?

— Ні. Не можна. Але в цьому випадку необхідність вилучення речі була продиктована вимогами законодавства. Повірте, якби міліціонерам вдалось встановити істину в питанні, чия власність цей предмет, то його не вилучали б.

— І що ж завадило з’ясувати це на місці?

— Є кілька причин. На велосипед немає документів ні в одного, ні в другого громадянина. Обидва не мали проблем із законом і ніколи не потрапляли в поле зору правоохоронних органів. Підстав не вірити кожному з них у правоохоронців не було. Велосипед підлягав вилученню для встановлення істини в питанні права власності на нього.

— Чому ж слідча віддала велосипед скаржнику?

— Слідча, яка вела розслідування кримінального провадження про крадіжку велосипеда, не до кінця розібравшись у ситуації, не перевіривши остаточно всі обставини, віддала потерпілому Т. велосипед під розписку. Передавши велосипед потерпілому, вона вчинила передчасну дію. Помилка слідчої й спричинила конфлікт. Оскільки особу вже звільнено зі структури Міністерства внутрішніх справ, притягти її до відповідальності неможливо.

— І якого розвитку подій слід чекати далі?

— У Придніпровському райвідділі міліції призначено слідчого, який проводить розслідування цього кримінального провадження, призначає експертизи, висновки яких і допоможуть слідству встановити істину в справі. Тобто буде остаточно з’ясовано, кому насправді належить велосипед.

Вгору